Григорій Опанасенко: У технології вирощування цукрових буряків важливий кожен її елемент

Про деякі моменти, що їх варто враховувати у технології вирощування цукрових буряків, SuperAgronom.com розповів Григорій Петрович Опанасенко, керівник ТОВ «Вруно», консультант та досвідчений агроном, який має сорокарічний досвід вирощування цієї примхливої культури.

«У вирощуванні цукрових буряків дрібниць немає, потрібно враховувати усі моменти, усі нюанси, потрібно гарно думати і чітко уявляти собі наслідки прийнятих рішень у перспективі. Усі агрономи знають, що цукровий буряк вирощувати не так вже й легко, він вередливий та вимогливий. Тож для отримання гарного урожаю потрібно докласти зусиль. Ще є такий момент: виробники, як правило, турбуються про високий урожай, а от переробними турбуються про якість продукції. Часто ці дві мети не співпадають», — розповідає Григорій Опанасенко.

Добрива

Багато нюансів є у внесенні мінеральних добрив під цукрові буряки. Григорій Петрович пояснює це тим, що рекомендації щодо добрив часто дають застарілі або не повністю перевірені практикою.

«Агрономів навчають за підручниками 30-40-річної давності, переписаними на новий лад. Просто беруть одну й ту ж інформацію і поширюють її. Ті, хто вже «набив гулі» собі на практиці, знають, що не можна користатися лише книжковим досвідом, потрібно і здоровий глузд мати. По-перше, варто користуватися усіма перевагами сучасних технологій. Робити регулярно аналіз ґрунту, щоб розуміти, скільки і чого в тебе є на полі. По-друге, розуміти, що за останні 20 років з’явилося дуже багато технологічних рішень, які суттєво вплинули на вирощування буряків», — каже він.

І дає кілька порад з внесення добрив, що їх вивів з власного практичного досвіду:

• Цукрові буряки найбільше «люблять» калій. Цього елементу їм потрібно багато, і дати його слід вчасно. Якщо виробник хоче отримати високий урожай і спрямований на урожайність 60 т/га та більше, він повинен внести в середньому не менше 180 кг/га калію у діючій речовині. Звісно, точну кількість краще визначати для конкретного поля на основі проведеного аналізу ґрунту. Давати калійні добрива слід з осені під основний обробіток ґрунту.
• Фосфор слід вносити, в залежності від вмісту цього елементу у ґрунті, нормою є 100-140 кг/га у діючій речовині.
• Азоту достатньо 100-120 кг/га у ф.в., при цьому азот не потрібно вносити пізніше фази 4 пар листків.

«Стосовно азоту, рекомендація вносити його у певні терміни зумовлена в першу чергу тим, що за внесення після 4 пар справжніх листків культури в коренеплодах накопичується альфа-амінний азот, який перешкоджає вилученню цукру на заводі. Таким же буде і результат надмірного внесення азоту до сівби», — зазначає Григорій Опанасенко.

 

І якщо агрономи думають, що їх це не обходить та нехай про цукор цукровому заводові голова і болить, вони дещо помиляються. Більшість заводів вже давно почали контролювати вміст у сировині альфа-амінного азоту, а ті, які через якісь причини на нього не зважали, незабаром жорсткіше будуть його контролювати. І тоді ваш шикарний, багатий, але не надто якісний урожай придбають за зниженою ціною, або й взагалі відмовляться від нього, якщо постачання сировини з інших підприємств буде достатнім.

«І ще дещо хочу зазначити про добрива. Потрібно дивитися не лише на їхню кількість, але й на якість. Наприклад, колись в одному господарстві я спостерігав таку картину: на буряковому полі посіви були «смугастими». Тобто на 30 м рослини мали нормальну густоту, на наступних 30 м густоти не було. Почали шукати причину цього явища. І виявилося, що перед сівбою під культивацію на цьому полі внесли 300 кг/га карбаміду з високим вмістом біурету», — розповідає пан Григорій.

Ще дещо про якість

Як ми вже відзначили, головними чинниками, що впливають на якість продукції, є азот і калій та терміни їх внесення. Але є ще один, для багатьох маловідомий, чинник — це доброякісність клітинного соку, каже Григорій Опанасенко.

«Якби ми могли підвищити доброякісність клітинного соку хоча б на 2%, це б значно збільшило вихід цукру. Проте цей показник дуже важко піддається контролю. Якщо, наприклад, між забезпеченістю рослин калієм та продуктивністю культури є пряма залежність, то тут прямої залежності від більшості  факторів вирощування немає. Я проводив дослідження, які показали, що доброякісність клітинного соку залежить від вмісту деяких  хімічних елементів у ґрунті, а також від характеристик гібридів, але, на жаль, ці дослідження  закінчити мені не вдалося», — зазначає він.

Попередники

 Сьогодні, каже фахівець, сівозміна більшості господарств спрямована більш за все на максимальний прибуток. Проте цей підхід є помилковим,  часто він приводить до зменшення врожаю і виснаження ґрунту .

«Спрямованість на максимальний прибуток шкодить сівозміні. Наприклад, соняшник, як культура з стрижневою кореневою системою, забирає вологу з глибоких шарів ґрунту, тож цукрові буряки, які також мають стрижневу кореневу систему, та соняшник потрібно розділяти в різні сівозміни. Якщо соняшник буде передпопередником цукрового буряка, урожай помітно знижується. Також шкодить бурякам ріпак як попередник та передпопередник. Ріпак — це культура, яка дуже осипається і потім активно проростає у буряках. Боротися з такою падалицею вкрай важко. Сума ефективних температур для проростання ріпаку становить 60°С-70°С, тоді як для буряка сума ефективних температур потрібна 140°С-160°С. Відповідно, до моменту появи сходів буряків матимете поле, вкрите падалицею, яка шкодить культурі. Якщо для першого гербіцидного внесення у такому випадку застосовувати препарати бетанальної групи, падалицю вони не приберуть. Потрібно змінювати захист. Якщо є падалиця, а також якщо поле засмічене гірчаковими бур’янами, для першого внесення гербіциду по вегетації я використовував, поряд з бетаналом і метамітроном, препарат Карібу. Але тут є свої особливості та нюанси, якщо їх не знати, краще не ризикувати, бо можна знищити посіви», — розповідає Григорій Петрович.

Обробіток ґрунту та захист рослин

Важливо підготовку ґрунту провести з осені, а також внести з осені добрива. Осінній обробіток та осіння гербіцидна обробка — один з найкращих способів боротьби з коренепаростковими бур’янами, з якими у посівах буряків боротися вкрай важко.

«Берізку польову у посівах цукрових буряків знищити практично неможливо. Боротися з нею потрібно з осені, вносячи гербіцид суцільної дії. Зі свого досвіду скажу, там, де працювали гербіцидом восени, поле було чисте, там, не встигли обробити з осені, мали нижчий урожай через берізку», — ділиться досвідом фахівець.

Він додає, що восени потрібно робити практично усі операції з підготовки ґрунту: основний обробіток ґрунту, захист від коренепаросткових бур’янів, внесення добрив, вирівнювання поля. На весну варто залишати лише передпосівну культивацію та власне сівбу.

«Тепер, коли гербіцидів є велике різноманіття, бур’янів взагалі не повинно бути в посівах, просто потрібно грамотно застосувати засоби захисту. Наприклад, агрономи часто роблять велику помилку: вносять ґрунтові гербіциди, не враховуючи вміст гумусу, через що потім мають значні проблеми», — додає Григорій Опанасенко.

Сівба

Сіяти буряки фахівець радить якомога раніше. Адже й так маємо обмежений термін вегетації культури.

«Цукрові буряки — це дворічна культура, про що не треба забувати. У нашій зоні вона має термін вегетації 150-180 днів, що не так вже й багато для отримання гарного урожаю. Оптимальна площа листкового апарату (не менше 40тис. квадратних метрів на 1га) повинна бути сформована як можна раніше до дати літнього сонцестояння, тобто до 22 червня, коли Сонце знаходиться в нашій зоні в максимальному зеніті, коли найбільший світловий день і найбільший відсоток засвоєння ФАР. Відносно густоти посівів, то вона має бути в рамках 90-120 тис/га рівномірно розміщених рослин для того, щоб кожна рослина мала оптимальну площу живлення. Густота 60 тис/га призводить до формування великої маси коренеплодів, що, в свою чергу, приводить до значних втрат при збиранні, крім того, великі коренеплоди мають меншу цукристість. Збільшення густоти також приводить до втрат при збиранні», — пояснює Григорій Опанасенко.

Що ж до вибору насіння, він рекомендує обирати селекцію та конкретні гібриди в залежності від умов поля та завдань господарства: високоцукристі чи ті, що поєднують цукристість з високим потенціалом урожайності, для господарств, які часто повертають буряки на одне й те ж поле або мають сівозміну з великою кількістю культур зі стрижневою кореневою системою, краще обирати нематодостійкі.

«Я сіяв цукрові буряки дуже різних виробників, можу сказати тепер, що в принципі усі селекції практично рівноцінні, у кожного виробника є непогані гібриди. Просто треба обрати саме ті, які будуть якнайкраще підходити господарству», — каже Григорій Петрович.