Олександр Пономарьов: Я не люблю рутинної роботи, а у сільському господарстві є екстрим

SuperAgronom.com: Чи випадково ви обрали професію агронома?

Олександр Пономарьов: Ні, не випадково. Я все життя прожив у селі, працювати починав трактористом, потім став бригадиром. Спробував піти працювати на виробництво, вистачило мене лише на рік. Не можу я так працювати, не люблю рутинної роботи. Мені потрібно експериментувати, екстрім потрібен. А у сільському господарстві цього вистачає.

SuperAgronom.com: Як давно працюєте саме у цьому господарстві?

Олександр Пономарьов: Від самого початку. «Житниця України» була створена у 2014 році, відтоді я тут і працюю. А до цього працював на цій же землі, але з іншими власниками. Зараз господарі — люди молоді, перспективні, завзяті, землю люблять. У нас немає такого, що «після нас хоч потоп». Ні, вкладаємося в землю, намагаємося не просто щось від неї отримати, але й зберегти її потенціал.

SuperAgronom.com: Можете назвати свою улюблену культуру? Чи є у вас така взагалі?

Олександр Пономарьов: Мабуть, моя улюблена культура все ж соняшник. Від нього вже й відмовляються, але він все одно мені подобається. Через те, що вирощується він швидко. Весна, польові роботи йдуть, пшениця з осені росте. Якийсь такий настрій з’являється… Сієш соняшник і бачиш ту весну, рух, життя. Ти його сієш і знаєш, що ось він вже за 4 дні в тебе зійде, за пару тижнів вже й зацвіте. Все відбувається буквально на очах.

SuperAgronom.com: А соняшник взагалі постійно присутній у вас в сівозміні? От ви кажете, що від нього почали відмовлятись…

Олександр Пономарьов: Соняшник ми сіємо, якщо можна так сказати, від безвиході. Кукурудза у нашому регіоні не росте. Взагалі ми намагаємось відходити від ярих культур, оскільки нестача вологи не дає отримувати заплановані врожаї. Зараз фактично з ярих залишився лише соняшник. Використовуємо його у тому числі і як страхову культуру. Зараз йде більший акцент на ріпак, на озимі зернові. Але ось, наприклад, минулого року планували 1800 га ріпаку, а навесні 700 га довелося пересіяти. То пересівали саме соняшником.

SuperAgronom.com: Чи зустрічається у вас таке, щоб соняшник два роки підряд був на одних і тих же площах?

Олександр Пономарьов: Зустрічається, але вкрай рідко. Якщо, приміром, зернові загинули і пересівати довелося. Але в цілому сівозміни намагаємось дотримуватись.

SuperAgronom.com: Ви сказали, що вирощуєте в основному зернові, ріпак, ну і ось ще соняшник. Немає планів спробувати якісь нішеві культури, щось нове?

Олександр Пономарьов: Ми ще горох вирощуємо. Минулого року спробували ще й сорго до сівозміни ввести, але експеримент вийшов трохи невдалим. Виникли нюанси із зберіганням та реалізацією, тому цього року від сорго вже відмовились. Але, може, у майбутньому ще до нього повернемося. Також у перспективі плануємо спробувати горох озимий.

SuperAgronom.com: Застосовуєте у господарстві технологію no-till?

Олександр Пономарьов: Так, в основному по зернових культурах, намагаємося таким чином не втратити осінню вологу. Якщо передник соняшник, то застосовуємо мінімальний обробіток, без оранки. Також намагаємося скоротити кількість хімічних обробок. Наприклад, восени не застосовуємо одразу гербіциди суцільної дії, намагаємося механічно прибрати забур’яненість.

SuperAgronom.com: Ви маєте досить багатий агрономічний досвід. Чи можете зараз назвати три головні помилки, які вам доводилося робити та від яких, можливо, ви хотіли б застерегти інших агрономів?

Олександр Пономарьов: Так щоб прямо помилки були, такого не пригадаю. Експерименти так, експериментувати доводиться часто. Наприклад, те ж саме зернове сорго, ми стали другим господарством у регіоні, яке почало його вирощувати. Були експерименти з системою захисту, живленням. Інколи можна десь запізнитись, невчасно якусь операцію виконати, були й невдалі експерименти. Але якихось фатальних, грандіозних помилок не було. Для мене помилки – коли ти переплутав хімію, поле спалив. Ми такого не робили.

SuperAgronom.com: А із засобами захисту експериментуєте? Знаємо аграріїв, які  постійно щось змішують, роблять якісь дивовижні бакові суміші. У вас не було такої практики?

Олександр Пономарьов: Ні, таких експериментів ми не ставимо. Ми стараємось закладати демо-ділянки, консультуємось із виробниками ЗЗР, їздимо на семінари, але обов’язково дивимось, як той чи інший препарат буде поводиться саме в нашому регіоні. Бо семінари — це одне, а конкретні умови — це дещо інше. Ми закладаємо кілька ділянок, на яких кожна з великих компаній-виробників застосовує свою систему захисту. А ми вже потім дивимось, що нам найбільше підходить, що дає кращий ефект. Планувати заздалегідь зараз щось дуже важко, особливо якщо не знаєш, як працюють препарати в наших умовах. От, наприклад, запланували ми ранню фунгіцидну обробку, бо була снігова пліснява, погода така волога та непевна. Але пройшло 2-3 дні, температура різко стала +27ºС, все висушило. Кожного дня прокидаєшся і думаєш: що сьогодні доведеться робити? Кожен день вносить власні корективи.

SuperAgronom.com: А якісь сучасні технології застосовуєте у господарстві?

Олександр Пономарьов: Так, у нас працює система супутникового моніторингу Cropio, вона відстежує усе: погодні умови, температуру та вологість повітря, вегетацію рослин, роботу техніки. Тобто модна у будь-який момент по кожному полю побачити повну інформацію: що робили, що коли вносилось, який стан посівів. Зручніше стало працювати. В нас поля розташовані так, що від одного до іншого навпростець 60 км. Одночасно всюди я не можу бути. Тому сучасні технології виручають.

SuperAgronom.com: І ще скажіть, як у вас в господарстві з урожайністю основних культур?

Олександр Пономарьов: Конкретні цифри називати не буду, але, скажімо, якщо пшениця в мене дала 5 т/га або менше, це вже погана робота. І по соняшнику 2 т/га у нас урожаєм не вважається. Минулого року зібрали пшениці 5,5 т/га, і я вважаю, що це був дуже невдалий для нас рік, хоча сусіди казали, що в нас ще нормально.

SuperAgronom.com: Дякуємо за цікаву розмову!

Анастасія Аврамчук, Олена Басанець, SuperAgronom.com