АгроЕкспедиція Посівна 2018. День 2. Дніпропетровська область: Житниця України та Іванково

Незважаючи на активні весняно-польові роботи, два підприємства Дніпропетровської області змогли приділити час, щоб розповісти нам про себе, свої культури та технології. Відстань між цими господарствами становить 300 км, і при цьому вони мають і схожі риси, і певні відмінності.

Але спочатку нагадаємо, як виглядає посівна на Дніпропетровщині у цифрах:

1. Минулого сезону сільськогосподарські підприємства області провели посівну на площі майже 2 млн га, що дозволило їй зайняти перше місце за посівними площами в Україні.
2. Враховуючи прогноз, під урожай 2018 року аграрії Дніпропетровщини зерновими, зернобобовими та технічними культурами засіють 1,73 млн га.
3. Під урожай 2018 року у області висіяно 584,8 тис. га озимих зернових.
4. Озимої пшениці висіяно 505,7 тис. га, проте 0,7% площ не дали сходів. На початку весни стан 83,1% посівів оцінювався як добрий та задовільний.
5.  Під озимий ріпак відведено 87,6 тис. га, сходи отримано на 96,9% цих площ. Добрий та задовільний стан на початок весни мали 78% посівів.

Метеодані по Дніпропетровській області в жовтні 2017 — березні 2018 рр., за даними «Август-Україна»

А особливості цьогорічної посівної у регіоні є такими:

1.  Обпеклись на соняшнику та кукурудзі. Минулого сезону весняні примхи природи, посуха влітку, а особливо у серпні, не дали втілитися у життя планам з урожайності даних культур. Так, соняшник у середньому на Дніпропетровщині зібрали з урожайністю близько 1,9 т/га.
2.  Надія на озимі. Ще під час осінньої посівної 2017/18 у Дніпропетровській ОДА зазначали, що аграрії роблять ставку на озимі культури. Перезимували вони досить непогано, але тепер би ще дочекатися достатньої кількості вологи.
3.  Різкий перепад температури у квітні. Через це до початку посівної кампанії вологи у ґрунті помітно не вистачало. Аграрії Дніпропетровщини із нетерпінням чекають дощу, щоб ярим вистачило вологи для нормального старту. Недостатньо зараз вологи і для розвитку кореневої системи озимих зернових.
4.  Землю не обдуриш. Фінансовий бік справи, на який зокрема впливають прорахунки у виборі культур для сівозміни, все частіше підштовхує агропідприємства регіону шукати можливості економити на ЗЗР та добривах. Але подібний ризик не завжди виправданий, зазначають експерти, та може вилитися у великі втрати. Прислів’я «Скупий платить двічі» не просто так з’явилося.

«Житниця України»: побачити все

У першому господарстві «Житниця України» із зембанком 5200 га нас зустрів товариський агроном Олександр Пономарьов, який запевнив нас, що співає не гірше за свого знаменитого тезку.

Господарство «Житниця України» було створене у 2014 році і з прицілом на тривалу перспективу, тому що власники намагаються максимально зберегти потенціал землі — на добрива та розвиток в цілому тут витрачають колосальні кошти.

Серйозною проблемою, із якою стикнулося у цьому сезоні господарство, стала пізня весна, що швидко перейшла у літо. Адже на початку квітня температура повітря складала у середньому +5°C, а вже за пару тижнів вона піднялася до +27°C. Це стало дуже великим стресом для рослин.

З ярих культур тут вирощують лише соняшник і то більше від безвиході – це поки що єдина яра культура, що витримує важкі погодні умови, зокрема, нестачу вологи.

При цьому найбільший обсяг площ припадає саме на соняшник — 2100 га. Хоча основний акцент планують робити таки на зернові. Під озиму пшеницю у господарстві відведено 1500 га, під ріпак 1000 га, під ячмінь — 600 га.

«Доки волога ще є, намагаємось її втримати, тому перелаштували посівну і замість двох культивацій почали робити одну. Адже температури зростають, а дощу не передбачається», — зазначає агроном.

Минулого року до існуючої сівозміни спробували додати сорго, але оскільки з реалізацією та зберіганням є певні нюанси, цього року експеримент призупинили. У майбутньому планують додати озимий горох.

Оскільки бути одразу повсюди неможливо, у господарстві вже третій рік поспіль спостерігають за посівами за допомогою системи супутникового моніторингу. За словами Олександра Пономарьова, система Cropio дозволяє оперативно отримувати потрібні дані щодо погодних умов, наявності вологи, стану вегетації озимих. Вона ж дає змогу проводити моніторинг транспорту та ще багато потрібних спостережень. Це суттєво заощаджує час та зменшує навантаження на фахівців.

«Техніка у такий час не стоїть — вона працює»

Підприємство має досить серйозний парк техніки: 3 трактори John Deere 6175 та 2 потужніших по 400 к.с. — 8420, 8520. Також мають 5 комбайнів Claas Lexion 480.

Сівбу проводять сівалками Great-Plains та KINZE на 16 рядів.

Ґрунтообробна техніка представлена плугами Gaspardo та Akpil, проте практично нічого із переліченого нам не вдалося побачити, оскільки уся техніка зараз активно задіяна у польових роботах.

Поле озимого ячменю

За час нашого візиту до господарства АгроЕкспедиторам вдалося побувати на трьох полях. Одне з них — площею 50 га, засіяне першою репродукцією насіння озимого ячменю сорту Майбріт.

Обробіток ґрунту та попередник. Перед ячменем на цьому полі вирощували соняшник. Після збирання олійної з 8 жовтня провели лущення стерні та дискування, а потім висіяли озимий ячмінь.

Добрива. Під посів було внесено мікродобриво YaraMila NPK 12:24:12 у нормі 100 кг/га. Пізніше проводилось підживлення сульфатом амонію у нормі 140 кг/га, також вносили 150 кг/га аміачної селітри та 80 л/га КАС.

Захист посівів. Найближчими днями вже заплановано проведення обробки посівів фунгіцидом Авіатор 0,6 л/га та гербіцидом Дербі 0,6 л/га. Друга обробка буде проводитись пізніше препаратами Адексар Плюс 1,25 л/га та Коннект 0,4 л/га.

Поряд з ячменем розташовані посіви озимої пшениці сорту Куяльник. Візуально сходи знаходяться у доброму стані, немає ознак ураження хворобами та шкідниками. На полях незабаром збираються проводити обробку фунгіцидами, потім гербіцидами.

«Поки що час гербіциду не настав, хоча падалиця вже спостерігається. Якщо порівнювати із минулим роком, то у цей час вже була велика кількість бур’янів і препаратами вже працювали. Зараз так відбувається через відсутність вологи у ґрунті. До речі, з цієї ж причини багато господарств ще досі не розпочали посівну, чекають опадів», — сказав Олександр Дукін, менеджер з продажів компанії «Бізон-Тех».

Озимий ріпак

На одному масиві між пшеницею та ячменем розташовано посіви ріпаку, що вже цвіте. Гібрид Ксенон сіяли ще 18 серпня із густотою 500 тис/га. Ці посіви мають власні особливості.

«Цьогоріч у зв’язку із різким наростанням температури ріпак також різко пішов у ріст. Тобто він «злякався», вирішив, що вже травень і він не встигне набрати масу. Тому ми його Карамба Турбо трохи пригальмували, відбувся вигин стебла і він почав викидати бічні пагони», — розповідає Олександр Пономарьов.

Попередник і сівба. Ріпак у господарстві завжди намагаються сіяти після зернових. Поле, що оглядається, не виключення, адже минулого року тут була пшениця. Після збирання попередника виконали два дискування, потім провели рихлення на 20 см, комплексом культиватор + компактор зробили ущільнення. Після цього провели сівбу сівалкою Great Plains з міжряддям 34 см.

Добрива. Вносилось 200 кг/га сульфату амонію, 200 кг/га селітри, 260 кг/га КАС-32. І вже внесено 1 л/га бору із Карамба Турбо.

Захист рослин. На даній площі заплановано усі необхідні обробки: гербіцидні, фунгіцидні, інсектицидні. Вже внесли Фастак у нормі 0,15 л/га, пізніше внесуть Конект 0,5 л/га, а ще пізніше, у період цвітіння, буде внесено препарат Біскайя 0,4 л/га. Також важливу роль відведено фунгіциду Піктор з нормою 0,5 л/га, двічі оброблять посіви фунгіцидом Альтерно у нормі 0,5 л/га.

Після огляду посівів у «Житниці України» можна сказати, що озимі виглядають задовільно, вологи поки що вистачає, соняшник сіється у потрібні терміни. Але якщо найближчим часом не піде дощ, можуть виникнути проблеми.

А тепер ми вирушаємо на північ Дніпропетровської області, де питання опадів не таке гостре.

Господарство «Іванково»: ставка на технічну модернізацію

Другу половину дня наша команда плідно провела у Криничанському районі на Дніпропетровщині, де трохи більше 900 га землі орендує та обробляє фермерське господарство «Іванково». У офісі підприємства АгроЕкспедиторів люб’язно зустрів його директор Михайло Світлик.

Керівник очолює підприємство з 2007 року. А з 2010 року «Іванково» почало більш технологічно підходити до вирощування сільськогосподарських культур. Наприклад, оновлення технічного парку у господарстві відбувається щорічно. Інколи навіть не вдається встигати за технологіями, що стрімко розвиваються.

«Спочатку землі було небагато, вистачало одного трактора для проведення робіт. А по закінченню Дніпропетровського державного аграрно—економічного університету я почав більше займатися цим. З кожним роком технології не стоять на місці, і ми намагаємося розвиватися разом з ними. І коли інші галузі переживають занепад, я вважаю, що сільське господарство, навпаки, розвивається. Встигати за інноваціями допомагають семінари із представниками агрохімічних та насіннєвих компаній, виробниками сільгосптехніки. Потрібно лише бажання пробувати, вчитися, експериментувати», — розповідає Михайло Світлик.

Але одразу ж зазначив, що у історії протистояння «ТАСкомбанку» та «Імперії-Агро» його господарство також стало жертвою – на 150 тис. грн. продукції отримати поки що не вдалося.

Щоправда, хоч сама ця історія й неприємна, вона просто змусила зробити певні висновки і, як каже Михайло Світлик, ще раз нагадала, що не можна класти усі яйця до одного кошика. Підприємство «Іванково» намагається замовляти та купувати продукцію не в одній дистриб’юторській компанії, а одразу в кількох, при цьому постійно аналізуючи ринок цін, вивчаючи пропозиції з ЗЗР, насіння, добрив.

Причому при виборі насіння в «Іванково» надають перевагу відомим світовим брендам. І ця тенденція притаманна регіону в цілому, як зазначає Роман Гуменний, менеджер Дніпропетровського регіонального підрозділу компанії «Бізон-Тех».

«Стосовно насіннєвого матеріалу, вже минулого року позначилась тенденція на збільшення імпорту насіння провідних брендів DuPont Pioneer, Limagrain, Syngenta та інших. Імпорт поступово витісняє вітчизняного виробника. Все йде до того, що українська селекція зараз може отримати мало балів популярності від сільгоспвиробника. Це стосується і зернових, і олійних, у першу чергу соняшнику. Хоча на ріпак і дивляться на вітчизняний, але й тут все частіше переходять на імпортні пропозиції», — каже Роман Гуменний.

Над реалізацією вирощеної продукції у господарстві також працюють шляхом моніторингу ринку. Зерно, соняшник, ріпак везуть власним вантажним транспортом у порти, попередньо вивчивши закупівельні ціни найбільших операторів: НІБУЛОН, Сантрейд, COFCO Agri Ukraine, Cargill та інших.

А ми поки що пропонуємо зазирнути до технічного парку господарства.

Технічна забезпеченість господарства 

Здебільшого техніка на підприємстві відомих зарубіжних брендів, таких як John Deere, Claas, Vaderstad. Але в той же час минулого року придбали висококліренсний самохідний обприскувач маловідомого бренду HARDY. Михайло Світлик каже, що машина себе виправдовує – всі операції з хімзахисту проводяться максимально оперативно.

«Мені важливо розуміти, яка ситуація в мене на полі. І тому що я роблю? На самохідний обприскувач сідаю разом із механізатором, і їдемо. Ось так об’їздимо поле, дивлюся дозування внесення препаратів. Якщо я бачу, що ось у цьому місці стан посівів сумний, то на ходу регулюю дозування внесення фунгіциду та інших ЗЗР. Не можна призначати ліки, якщо ти ще в полі не був», — пояснює Михайло Світлик.

Технічна модернізація стосується і потужностей зберігання вирощеної продукції. Власними силами «Іванково» звело 2 арочних склади на 1 тис. км.к та на більш ніж 2 тис. кв.м.

При цьому фермерське господарство навчилося не лише успішно спрямовувати прибуток на розвиток, але й ефективно розпоряджається залученими кредитними коштами. У даному напрямку останніми роками господарство активно співпрацює із Credit Agricole Bank – усі операції, пов’язані з виплатами та зарплатнею, проводяться у цьому банку.

Озимий ріпак

Їдемо у поля, і спочатку оцінюємо стан озимого ріпаку селекції Limagrain.

Гібрид та терміни сівби. На полі площею 60 га 3 серпня минулого року було висіяно одразу два гібриди — Арсенал та Альбатрос.

Попередник і особливості посіву. Після збирання пшениці поле під ріпак готували за допомогою двох дискувань, що чергувалися з оранкою. Сівбу з нормою висіву близько 500 тис/га проводили сівалкою PARTNER, котру Михайло Світлик звинувачує в отриманні нерівномірних сходів. Сподівається, що ситуацію в майбутньому виправить придбання більш точної сівалки від Vaderstad, як варіант— Rapid.

Система живлення та захисту. Традиційно на посіви ріпаку у господарстві вноситься до 600 кг/га добрив. Зокрема, 150 кг/га діамофоски, 100 кг/га сульфату амонію, 200 кг/га аміачної селітри та 150 кг/га КАС—28.

Відповідально підходять також до захисту від хвороб та шкідників.

«Я думаю, що в кожної агрохімічної компанії є 3—4 препарати, аналогів яким немає. У компанії Avgust мені подобається Міура, Колосаль Про. Тож беру їх. Мені важливіше не вартість препарату, а його висока якість. Так, у компаній Avgust, DuPont, BASF, Bayer, Syngenta, у кожної беру різних по 2—3 препарати», — каже Михайло Світлик.

За словами Олександра Славінського, регіонального представника компанії «Август-Україна» у Дніпропетровській області, співробітництво з господарством триває вже 3 роки. І першим препаратом, що зацікавив господарство «Іванково», був гербіцид Міура.

«Господарство придбало цей препарат, побачило його 100% ефективність. Він дійсно вирішив проблему. Адже у посівах озимого ріпаку великої шкоди завдає саме падалиця озимої пшениці, яка є попередником олійної. І проблема виникає, якщо своєчасно це не проконтролювати. Після того, як справилась Міура, «Іванково» спробувало ще систему захисту для озимої пшениці Колосаль Про та інсектицид Борей», — розповідає Олександр Славінський.

Озимий ріпак напередодні нашого приїзду оброблявся препаратом Нурел Д (800 г/га). Також для захисту посівів у господарстві вважають за потрібне використання Міури, триазольної групи, бору. Вірогідно, знадобляться також обробки препаратами Аканто та Альтерно.

Озима пшениця

Не змогли оминути й поле з озимою пшеницею – улюбленою культурою Михайла Світлика.

«Дуже подобається пшениця. Ріпак я вже знаю. Його потрібно вирощувати чітко за технологією. А пшениця більш цікава. Я вважав, що я її знаю, спілкувався зі старими агрономами, і тепер з кожним роком розумію, що потенціал цієї культури ще ніхто не розкрив», — вважає директор ФГ «Іванково».

Попередник та підготовка ґрунту. Сівба озимої пшениці проводилась 20 вересня після збирання поля під соняшником, де застосовувалась десикація. Обробіток ґрунту виконували за класичною схемою: глибоке рихлення, культивація, оранка та дискування. Сівбу у нормі близько 5 млн/га виконували сівалкою Партнер.

Система живлення та захисту. По мерзлоталому ґрунту внесли аміачну селітру 200 кг/га та сульфат амонію 100 кг/га. А тиждень тому ще підживили культуру КАСом 120 л/га.

Тепер попереду мінімум дві фунгіцидні обробки і, звичайно, гербіцидна. Спочатку будуть працювати препаратами DuPont Pioneer, а у фазі цвітіння фунгіцидом від Avgust.

Другий день АгроЕкспедиції був дуже насиченим, але попереду нас чекає ще більше господарств. Доки ви читаєте ці рядки, наша невгомонна команда вже мандрує Черкащиною. Сюди ми вирушили одразу двома екіпажами, тож наступна порція блогу біде більшою та «смачнішою». До зустрічі!