Максим Зайцев: До кожного поля потрібен свій підхід

SuperAgronom.com: Розкажіть, будь ласка, про своє господарство: про його структуру, як працюєте.

Максим Зайцев: Господарство в нас не таке вже й велике. Маємо 13 500 га орних земель, з них 3500 га знаходяться на Сумщині. Ми маленьке господарство. Існує воно вже років 15, і 9 років я тут працюю головним агрономом. Починалося все з 30 га землі, які директор отримав як фермер. Поле було у Полтавському районі, я б його назвав одним з гірших порівняно з тими землями, що там поряд. Тоді фермерам майже завжди намагалися віддати, що гірше. І ось з цього невеликого поля господарство наше розрослося до 13 500 га, сьогодні вирощуємо соняшник, сою, пшеницю, кукурудзу, ячмінь.

Ще 4 роки тому вирощували й цукрові буряки, але відмовилися від них, бо технологія вирощування потребує великої праці, а заводи в нас зараз стали монополістами, диктують умови та ціни. Невигідно стало вирощувати, от і відмовились. За буряками трохи навіть жалкую, вирощувати було цікаво. Ми й техніку всю потрібну вже закупили, комбайни, збиральні комплекси, навантажувачі. Зараз цю техніку вже продали.

SuperAgronom.com: І яка у вас зараз структура посівних площ? Як чергуються культури на полі?

Максим Зайцев: Структура у нас така: 40% кукурудзи, 40% соняшника, 10% сої і ще 10% ячмінь та пшениця. Пшениці зараз сіємо небагато значною мірою через ціни. Чергування культур у нас іде соняшник — пшениця — соя — кукурудза — кукурудза — соняшник. Сою після сої спробували вирощувати цього року на одному полі, ще на одному полі соя йде вже третій рік, але думаємо відмовлятись від такої практики через те, що погода змінюється та й шкідників більше. Звісно, від монокультури є користь, там, де соя росте вже два роки, вона і стоїть краще, і урожай дає трішки більший. Проте і навантаження хвороб та шкідників суттєво зростає.

SuperAgronom.com: А як у вас цього року з посівною? Вдалося відсіятись вчасно?

Максим Зайцев: Посівна цього року стартувала пізніше десь на тиждень. Зазвичай починаємо сіяти у кінці березня — на початку квітня. Проте цьогоріч почали сіяти у першій декаді квітня, ярий ячмінь. Кукурудзу сіяли у кінці квітня — на початку травня. Сою, через те, що були заморозки, сіяли взагалі після 25 травня. Спочатку було просто холодно, снігу не було. А висіяли ячмінь, і одразу випав сніг. Практично до кінця травня було холодно, подекуди й заморозки були. Рік видався не зовсім гарним у відношенні погоди. Проте пересівів не було, соя вижила. І опадів у цьому році було малувато, останній дощ пройшов 15 травня, потім випало десь 3-9 мм опадів, і ось минулого тижня було 7 мм опадів. Оце поки що і все.

SuperAgronom.com: І яка у вас цього року урожайність порівняно з минулорічними показниками, враховуючи такі погодні умови?

Максим Зайцев: Урожайність цього року однозначно нижча. Навіть кукурудза, стоїть начебто гарна та зелена, проте нижній ярус вже практично сухий. Урожай буде залежати тільки від погоди. А пшеницю вже всю зібрали, урожай дещо менший, ніж минулого року. У тому році зібрали в середньому 5,5 т/га пшениці, а в цьому — 4,7 т/га. А от ячмінь минулого року показав урожайність 5 т/га, а в цьому 5,5 т/га зібрали.

SuperAgronom.com: І якої якості пшеницю маєте з нового урожаю?

Максим Зайцев: Є 1,2,3 класи, десь 30% 6 класу, фуражної. Всюди технологію однакову застосовували, різниця лише в полях. Де років зо два тому органіку вносили, там 1-2 клас, а на віддалених полях, на які важко з органікою дістатися, 6 клас отримали.

SuperAgronom.com: А яким сортам пшениці надаєте перевагу? Як від сорту якість зерна залежить?

Максим Зайцев: Сорти у нас одеські: Ліра, Ера, Гарантія. На схилах Ліра давала 6 клас, а на рівному полі дала 1 клас. Ось взагалі мене, буває, запитують, як мені Ліра подобається, адже сорт відносно новий. У минулому році вона дала урожай 6,7 ц/га, якість була бездоганна: усе зерно йшло 1 класу. Непогана, навіть гарна пшениця, у сприятливий рік з нею все чудово виходить.

SuperAgronom.com: А як щодо сої та інших культур? Які сорти переважають у вашому господарстві?

Максим Зайцев: У попередні роки сіяли сою вітчизняної селекції, кіровоградську, з Інституту сої. Потім взяли ще 3 сорти канадських, селекції Прогрейн: Кофу, Либідь та Хорол. По соняшнику віддаємо зараз перевагу селекції Дюпон Піонер, бо вони і гербіциди пропонують дієві, а не лише насіння. ЄвроЛайтнінг, кажуть, також гарний гербіцид, проте він з’явився вже після того, як ми розпланували сівозміни, посіви.   

SuperAgronom.com: Яку систему землеробства ви використовуєте?

Максим Зайцев: В основному, традиційну. Були деякі експерименти, пробували запроваджувати мінімальний обробіток, але потім повернулися до класичного обробітку. Падіння урожайності було суттєве, а ще в нас на той час були цукрові буряки. Під них оранка повинна бути обов’язково. Ми під пшеницю, соняшник, кукурудзу пробували зробити міні-тілл, 2-3 роки немає оранки, а потім потрібно зорати, а плуг вже не йде зовсім.

SuperAgronom.com: А як щодо методів точного землеробства? Щось у себе застосовуєте?

Максим Зайцев: Застосовуємо GPS-навігацію при сівбі, розкиданні добрив, обприскуванні. Техніка йде за сигналом, відхилення максимум 5 см. Повного моніторингу поки що немає, проте, думаю, через кілька років вже дійдемо до створення електронних картограм полів, це буде набагато зручніше, ніж самостійні записи. Спостереження за технікою: де працює, як працює, яка одиниця працює, яка куди переміщена, будемо над цим працювати однозначно. Застосовуємо сільгоспавіацію, почали використовувати дрони.

З дронами працювати досить зручно. Скажімо, поле таке середнє, воно ж не ідеально рівне: десь пагорб невеликий, десь улоговинка. З машини цього не видно, та й не вийде проїжджати це поле туди-сюди кількасот разів за день. А безпілотник запустив, і одразу видно: ось ділянка відображається іншим кольором на фото та відео, вже собі робиш відмітку, що на цій ділянці, можливо, потрібно дати більше добрив, а на якійсь іншій ділянці — менше. До речі, дрон також допомагає визначити стан поля и рослин на ньому. Ось, наприклад, дивишься: гарне поле, красива кукурудза стоїть. А з дрона видно, де і як багато рослин порізали при міжрядних обробках. Це також важливий фактор. До кожного поля потрібен свій підхід, своя технологія. Потрібно дивитися, думати, зважувати.

Зараз багато компаній, у тому числі й BASF, випускають електронні версії своїх каталогів, довідників, визначників, додатки різні корисні. Ве це є у планшетах і телефонах, користуємося, зручна річ.

SuperAgronom.com: Зрошення у себе в господарстві запроваджувати не плануєте?

Максим Зайцев: Поки що ні. Дуже дороге задоволення, хоча й мріялося б зробити. Якби цього року у нас було зрошення, то й урожай був би набагато кращим. Але де ж нам тут стільки води узяти, щоб повноцінну систему з каналами та зрошувальними машинами облаштувати?

SuperAgronom.com: Ось всі кажуть, що агроном, щоб повноцінно працювати, повинен відповідати не більше, ніж за 3000 га землі. У вас у господарстві 13 500 га. Яка у вас тут агрономічна служба, як встигаєте?

Максим Зайцев: У нас, крім мене, є ще 3 агрономи. Один із захисту рослин, ще один керує комплексом робіт з підготовки ґрунтів та посівів, ще один на Сумщині суміщає все одразу. Я, в принципі, згоден, що 3000 га — це якраз той об’єм, щоб можна було бачити все, найменші проблеми, щоб можна було регулярно та детально оглядати усі посіви. А вже 20 000 га — це хіба якийсь спалах, то летиш туди і вирішуєш, що робити, ну ще можна загальні та виробничі питання встигнути вирішити.

SuperAgronom.com: І вже традиційне в нас питання, як саме ви стали агрономом?

Максим Зайцев: Якщо говорити відверто, то це було більше бажання моїх батьків, хоч вони самі ніколи не працювали у сільському господарстві. Я закінчив технікум у Полтаві, потім Харківський аграрний університет ім. Докучаєва, працював 2 роки на станції хімізації, потім повернувся в село і почав працювати вже безпосередньо агрономом. Ось так і залишився у сільському господарстві (посміхається).

SuperAgronom.com: Дякуємо за цікаву розмову!