Підтримати

Система нульового обробітку ґрунту (No-Till)

2268

Система нульового обробітку ґрунту (No-Till) — це система обробітку грунту, що передбачає збереження цілісної, недоторканою структури, залишення на полі стерні і мульчі з подрібнених рослинних залишків, прямий посів у прорізані сівалкою борозни. Мульча зменшує випаровування вологи, захищає ґрунт від ерозії, відновлює її родючість, запобігає опустелювання і деградацію грунту. Найбільш поширена технологія No-Till в США, Канаді, Бразилії, Аргентині, Парагваї і в Австралії. В цілому в світі за цією технологією обробляється 6,8%, а в Європі - до 3% ріллі.

Вся інформація по тегу #no-till

Головні принципи нульової технології: постійний рослинний покрив, мінімальний механічний вплив на ґрунт, адаптовані сівозміни.

Принципи нульового обробітку ґрунту:

  • відмова від полицевої оранки, культивації, боронування тощо; 
  • відмова від внесення органічних добрив, замість них використовуються рослинні рештки основних, пожнивних і покривних культур, заборона спалювання рослинних решток; 
  • внесення мінеральних добрив і засобів захисту одночасно зі сівбою польових культур або знаряддями, що не руйнують ґрунт; 
  • використання спеціальних сівалок тощо.

Головною вимогою до поля яке обробляється за системою no-till є рівна поверхня ґрунту, бо лише за умови рівної поверхні можуть правильно працювати спеціальні сівалки, інакше частину насіння вони будуть сіяти занадто глибоко чи навпаки занадто мілко, що відіб’ється на врожаї. Для вирівнювання поверхні використовують культиватори чи іншу техніку.

Читати по темі: Топ-12 помилок при переході на no-till

На відміну від традиційного рільництва стерня не спалюється і не заорюється в землю, а після збору врожаю подрібнюються до певного розміру та рівномірно розподіляються по полю. На поверхні формується ґрунтозахисне покриття, суміш ґрунту і подрібнених рослинних пожнивних залишків, яке протистоїть водній та вітровій ерозії, забезпечує збереження вологи, заважає росту бур’янів, сприяє активізації мікрофлори ґрунту і є базисом для відтворення родючого шару ґрунту та подальшого підвищення врожайності.

Сівба за технологією нульового обробку землі вимагає спеціальних сівалок, які однак помітно ширші за звичайні, що значно економить пальне, робочий час людей та машин.

Сівозміна є одним з ключових елементів системи нульового обробітку землі, причому велика роль в сівозміні відводиться сидератам які не лише покращують ґрунт, але й грають важливу роль у боротьбі з бур’янами замінюючи в цьому аспекті оранку.

«Що таке no-till? Це зібрали культуру і пожнивні рештки разом із хворобами, шкідниками кинули, розподілили, бажано рівномірно, на площі. Далі сівалка повинна прорізати всю цю подушку, вийти на задану глибину і закласти там насінину. Недоліки технології у тому, що пізніше прогрівається шар грунту для посіву, оскільки він закритий мульчею. Також на поверхні залишаються усі пожнивні рештки разом з тим інфекційним фоном, що у них накопичується, а також з внесенням мінеральних добрив, адже фосфор та калій мало рухомі і потрібен час, щоб розкидані (або внесені з посівом) по поверхні фосфор та калій дістались до кореневої системи культури. Плюси no-till — зберігається волога у цьому шарі ґрунту під мульчею, у нас зберігається та розвивається біота ґрунту — бактерії, гриби, черв’яки, усі живі організми, що там існують», — розповідає  Сергій Герасимчук, регіональний агроном «Агропрайм Холдинг».

Читати по темі: Сергій Герасимчук: Перш ніж запроваджувати strip-till чи no-till, потрібно зважити усі фактори ефективності

Головні переваги нульового обробітку:

  • Збереження структури, притаманної тому чи іншому типові ґрунту. Оскільки механічний обробіток відсутній, структура ґрунту зберігається у повному обсязі.
  • Збереження ґрунтової фауни, зокрема дощових черв’яків, які є найкращими союзниками ґрунтів. Серед іншого, черв’яки покращують природній обмін калію.
  • Збільшення кількості органічних речовин.
  • Захист від ерозії — за рахунок збереження фауни та органічних решток.
  • Збереження вологи: кожна механічна обробка полів призводить до їх висушування, тому No-till сприяє збереженню ґрунтової вологи якнайкраще. До того ж, у товстому шарі мульчі конденсується волога з повітря, тому навіть за тривалої посухи рослини засвоюють воду з мульчі.
  • Регуляція ґрунтових температур. При застосуванні технології No-till ґрунт має більш низьку температуру, ніж під час застосування традиційних технологій обробітку. Взимку він промерзає менше завдяки захисту, який забезпечується рослинними рештками. А влітку, за високих температур, прогрівається повільніше... Тобто різких перепадів, які здатні значно нашкодити рослинам, не буде.

Головні недоліки нульового обробітку:

  • Зниження температури ґрунту навесні на 2,8–5,0°С за наявності на поверхні ґрунту післяжнивних решток, особливо після кукурудзи. 
  • Перезволоження орного шару на ґрунтах, що слабо дренуються, а це супроводжується різким зниженням їхньої біологічної активності.
  • Погіршення роботи дренажних систем на осушуваних землях.
  • Підвищення витрат на боротьбу з бур’янами на 15–100% порівняно з іншими обробітками, залежно від культури і типу сівозмін.
  • Погіршення дії ґрунтових гербіцидів у зв’язку з утриманням частини препаратів на післяжнивних рештках та появи їх резистентності.
  • Збереження джерела інфекції, шкідників, що відкладають на них яйця та виникнення сприятливих умов для виживання шкідників у зимовий період.
  • Погіршення фізико-хімічних параметрів родючості ґрунту за тривалого агрохімічного “навантаження” на поверхневий шар. 
  • Виснаження ґрунтів середнього і важкого гранулометричного складів без обробітку в перші роки, запровадження No-till системи. 
  • Висока ціна техніки для прямого висіву, що є складною фінансовою проблемою для більшості господарств.
  • Посіви за технології No-till можуть бути протягом тривалого часу пожежонебезпечними. 

Популярне