Механічний склад ґрунтів

12750

Механічний (гранулометричний) склад ґрунту — це відносний вміст фракцій твердих частинок (механічних елементів) різної величини.

Механічними (гранулометричними) елементами або елементарними ґрунтовими частинками (ЕҐЧ) називаються первинні ґрунтові часточки, які представлені мінеральними зернами, органічними та органо-мінеральними гранулами, що вільно суспендуються у воді після руйнування клейких матеріалів.

Інтерактивна карта грунтів України

Гранулометричний склад ґрунтів визначається фізико-хімічними, водно-фізичними, біологічними властивостями ґрунту, що відображається характером материнських порід і мало змінюється у процесі ґрунтоутворення.

Близькі за розмірами механічні елементи об’єднують у фракції.

Виділяють такі фракції:

Камені (>3 мм) — це не вивітрені залишки гірської породи. Кам’янистість - негативна властивість ґрунтів. За ступенем каменястості ґрунти поділяють на некаменисті – вміст каміння не перевищує 0,5%, слабокаменисті – 0,5-5%, середньокаменисті – 5-10%, сильнокаменисті – понад 10%. За типом каменястості ґрунти можуть бути валунні, галечникові та щебенюваті.
Гравій (3-1мм) — складається з уламків первинних мінералів. Високий вміст гравію призводить до провальної водопроникності, відсутності водопідйомної здатності, низької вологоємність.
Піщана фракція (0,05-1мм) — складається з уламків первинних мінералів (кварц, польові шпати). Ця фракція має високу водопроникність, не набухає, не пластична, проте має певну капілярність і вологоємність.
Пил крупний і середній (0,05-0,005мм) — сприяє капілярному підняттю води до поверхні ґрунту. Крупнопилувата фракція мало чим відрізняється від піску, тому її властивості дуже схожі. Проте середньопилувата фракція збагачена слюдами, що значно підвищує пластичність і зв’язність.
Пил дрібний (0,005-0,001мм) — досить високодисперсна фракція, що складається з первинних і вторинних мінералів. Велика кількість неагрегованого дрібного пилу в ґрунтах спричиняє такі негативні властивості, як низька водопроникність, значна кількість недоступної вологи, висока здатність до набухання і усадки, липкість, тріщинуватість, висока щільність складення.
Мул (<0,001мм) — є найскладнішою і дуже важливою фракцією твердої частини ґрунту. До нього входять найдрібніші тверді частки ґрунту, ґрунтовий гумус, багато поживних речовин для рослин. З первинних мінералів зустрічаються кварц, ортоклаз, мусковіт.
Колоїдна частина — найважливіша з точки зору формування обмінних властивостей та структури ґрунту. Мають склеювальні властивості, а при насиченні ґрунту катіонами кальцію набувають цементуючих властивостей, завдяки чому в ґрунті утворюються більші частки, тобто структурні агрегати.

За М.М.Сибірцевим усі механічні елементи ґрунту поділяються на дві групи фракцій: фізичний пісок (>0,01 мм) і фізичну глину (<0,01 мм), відокремивши в складі ЕГЧ скелет (часточки крупніші 1 мм) і дрібнозем (менші 1 мм).

Класифікація ґрунтів і порід за гранулометричним складом (за Н.А.Качинським)

На агрономічні властивості значно впливає механічний склад. Ґрунти різного механічного складу поділяються на три групи: легкі (піщані і супіщані), середні (легко- і середньосуглинисті) і важкі (важкосуглинисті й глинисті).

Властивості ґрунтів легкого гранулометричного складу:

Негативні: вони безструктурні, бідні гумусом, слабовологоємні, азотом та іншими елементами живлення;
Позитивні: сприятливі повітряний і тепловий режими, мають високу водопроникність та коефіцієнт фільтрації, легко піддаються обробітку.

Властивості ґрунтів важкого гранулометричного складу:

Негативні: погана водопроникність і водовіддача, поганий повітряний і тепловий режими, низька аерація, великий опір при проведенні меліоративних робіт і обробітку;
Позитивні: висока вологоємність і водоутримуюча здатність, високий вміст гумусу і поживних речовин для рослин.