Літофіти (петрофіти)

373

Літофіти (грец. lithos – камінь), або петрофіти (грец. petros – камінь, скеля) — рослини скель і кам'янистих степів. Вищі рослини оселяються на каменях, котрі раніше займали бактерії, водорості, лишайники, завдяки життєдіяльності яких тут накопичився гумус. Серед літофітів чимало подушковидних трав, є деревні та чагарникові форми. Прикладом літофітів альпійського висотного поясу є родіола рожева (Rhodiola rosea), ломикамінь волотистий (Saxifraga paniculata), верба трав'яна (Salix herbacea).

Літофіти, в залежності від природи субстрату, поділяють на:

епіліти — ті, які поселяються на поверхні каменю;
літофагофіти — ті, які активно проникають в камінь і руйнують його;
хазмофіти — ті, які поселяються на детриті і первинному грунті в заглибинах і тріщинах.

До епіолітів належать водорості, мінеральне живлення яких можливе за рахунок змивної води. Літофагофіти – це накипні і листові лишайники. Вони виділяють продукти метаболізму, здатні руйнувати гірські породи. Таке біологічне вивітрювання є ранньою стадією грунтоутворення на кам'янистих субстратах. Цей процес довготривалий, оскільки товщина шару лишайників збільшується за рік не більше, як на 0,1 мм. Поступово, в мікроскопічних тріщинах накопичується органічна речовина, на якій оселяються мохи. Під мохами з часом створюється вже шар примітивного грунту, на якому поселяються вищі рослини. Це папороті, костриці, деякі види ялівців і сосен, скельні форми бука, дуба скельного. Вони мають особливі форми росту – повзучі, викривлені, карликові, що зумовлено нестачею поживних речовин, тепла, суворим водним режимом, сильним вітром.