Легкі ґрунти

Грунти поділяються на основні типи, найважливішим показником кожного з яких є склад грунту.

Легкі ґрунти переважають великим вмістом піску, малою часткою глинистих мінеральних часток та незначним вмістом перегною. Вони виправдовують своє визначення "легких грунтів", оскільки завдяки своїй сипучій зернистій структурі легкі в обробці, швидко піддаються ерозії, мають підвищену повітро і водопровідність, але не утримують вологу, добре прогріваються, а також швидко остигають. Істотним недоліком піщаних грунтів є збіднене біологічне життя в них, оскільки грунтові мікроорганізми відчувають брак вологи та поживних речовин. Це неминуче тягне за собою брак активних і поживних речовин рослин. У такі грунти доводиться частіше вносити органічні добрива, які стають чи не єдиним джерелом живлення рослин на таких грунтах. Але і це не завжди має належний ефект, оскільки добрива швидко розкладаються водою, яка легко надходить в піщані грунти, і розчинені в ній попросту вимиваються, проходячи безпосередньо в нижні шари грунту.

Читати по темі: Родючість ґрунту: повернути втрачений потенціал

Таким чином, рослинам поживні речовини надходять у вельми обмеженій кількості. Однак визначення піщаних грунтів не цілком однозначно, і значну роль у цьому відіграє співвідношення піщаних і глинистих частинок, яке і зумовлює ступінь необхідного впливу на грунт для його поліпшення.

Для поліпшення структури та основних характеристик піщаних грунтів в них слід регулярно вносити ущільнювальні та зв'язувальні компоненти, такі, як торф, мулисті утворення, глиняне та бурове борошно, компост з перегноєм у великих кількостях для створення сприятливого біологічного середовища проживання грунтових мікроорганізмів. Що стосується добрив, то, враховуючи такий недолік піщаних грунтів, як швидке вимивання поживних речовин водою, що проходить крізь грунтовий шар, вносити слід мінеральні добрива швидкої дії і робити це невеликими дозами і досить часто.