Фрезерування ґрунту

Фрезерування — захід мілкого або середнього (іноді глибокого) обробітку ґрунту фрезами, під час якого шар, що обробляється, добре очищається від вегетуючих бур’янів, кришиться, розпушується і ретельно перемішується на всю глибину роботи знаряддя, а поверхня залишається досить вирівняною, що створює сприятливі умови для сівби.

Робочими органами фрези є барабан і зігнуті на кінцях ножі. При обертальному русі барабана ножі заглиблюються у ґрунт і зрізують від нього частини, які відкидаються на кожух барабана і подрібненими падають вниз. Фреза за один прохід виконує три прийоми обробітку: оранку, культивацію і боронування. Після цього можна висівати культури без додаткового обробітку ґрунту.

Читати по темі: Другий хліб. Технологія вирощування картоплі від А до Я

Широко використовують фрези для розробки скиб після основного обробітку (першої оранки) чагарниково-болотними плугами на осушених болотах і заболочених землях (що сприяє кращому розкладу решток), для руйнування купин на луках і пасовищах. їх використовують також для обробітку важких за гранулометричним складом ґрунтів під час передпосадкової підготовки їх під картоплю при гребеневому способі вирощування, під час обробітку приштамбових смуг у садах, при мілкому загортанні в ґрунт органічних добрив, де фреза має перевагу перед іншими знаряддями. Проте продуктивність фрези дуже низька, а на ґрунтах, де є каміння, фреза виходить з ладу (ламається). На полях, засмічених кореневищними і коренепаростковими бур’янами, фрезерування сприяє їх розмноженню, а під час обробітку вологого ґрунту є загроза руйнування структури і виникнення фрезерної підошви. Межі вологості ґрунту, за якої можна використовувати фрези, значно вужчі, ніж для плуга.