Епіфіти

Епіфіти — це рослини, що оселяються на інших видах рослин, проте не використовують їх як джерело живлення. 

Епіфітизм — це процес використання однією рослиною іншої у якості субстрату.

Форофіта — це рослина, на якій оселяється епіфіт. 

У даному випадку рослини-епіфіти отримують поживні речовини з навколишнього середовища, а не з тіла рослини-хазяїна, як паразити. У епіфітів виробилися пристосування для уловлювання води і мінеральних солей з повітря. Епіфітизм є адаптацією до світлового режиму в густих тропічних лісах. Вважається, що біля 10% усіх рослин є епіфітами. 

Епіфіти у результаті своєї життєдіяльності змінюють рН середовища у бік підкислення. Утворюючи зімкнуті покриви на стовбурах і гілках дерев, впливають на температуру і вологість кори, її хімізм і фізичні властивості. Поглинаючи воду, яка стікає по гілках і стовбурах, вони тим самим зменшують надходження її у грунт і перешкоджають використанню деревами вимитих з їх листків речовин.

Представниками епіфітів є орхідні, бромелієві, ароїдні, геснерієві, вересові тощо у тропіках, деякі мохи, лишайники, папороті у менш теплих, але вологих областях, водорості - у помірних широтах. 

У орхідей повітряні корені з губчастими покривами (веламеном) для добування води з вологого повітря, листкові лійки у бромелієвих накопичують дощову воду, яка всмоктується листковими волосками. Повітряні корені утворюють кореневі гнізда, де накопичуються рослинні залишки, - первинний грунт. Спори і насіння дуже дрібні, і тому легко розносяться найменшими повітряними течіями.

Серед епіфітів зустрічаються також плауни і псилоти. Багато епіфітів мають мікоризу, зустрічаються комахоїдні рослини. Розрізняють епіфіти корові (прикріплені до кори) і гумусні (що вкорінюються в органічних залишках, які нагромаджуються між гілок). Остання група часто зустрічається в тропіках, де численні комахи, особливо мурахи, затягують на дерева мінеральний і рослинний матеріал, який накопичується між гілками.