Поширення
Трапляється повсюдно. Пошкоджує яблуню.
Зовнішній вигляд
Жук розміром 3,5 – 5 мм, темнобурий, вкритий тонкими сірими волосинками; у нижній частині надкрил — коса світла поперечна смуга з чіткою темною облямівкою; головотрубка довга, темна, слабковигнута; колінчасті вусики і ноги червонобурі. Яйце довгасте, водянистобіле, завдовжки 0,5 – 0,8 мм. Личинка розміром 5 – 6 мм, вигнута, безнога, жовтуватобіла, звужена до заднього кінця, з маленькою темнокоричневою головою. Лялечка — 4 – 6 мм, блідожовта, з двома шипиками на кінці черевця.
Розвиток
Зимують статевонезрілі жуки в щілинах і тріщинах кори, у ґрунті біля кореневої шийки на глибині 2 – 3 см, під опалим листям. Вихід жуків із місць зимівлі починається за середньодобової температури 6 °С. При 8 – 10 °С відбувається масове заселення дерев і активне живлення жуків. Під час розпускання плодових бруньок відбувається спарювання. В період оголення суцвіття яблуні і до розпушення бутонів — активне відкладання яєць. Під час відкладання яєць самка віддає перевагу бутонам периферійної частини крони дерева, що підвищує шкодочинність, оскільки ця частина крони дає якісніші плоди. Самка вигризає в бутоні отвір і відкладає яйце, розміщуючи його між тичинками. Отвір закриває пробочкою з екскрементів. Залежно від погоди і швидкості розвитку бутонів відкладання яєць триває приблизно 10 – 20 діб. Плодючість — 50 – 100 яєць. Через 4 – 8 діб відроджуються личинки, які завершують свій розвиток за 15 – 20 діб, проходячи три віки. Личинки заляльковуються там само, всередині пошкодженого бутона. Розвиток лялечки за температури 15 – 18 °С триває 9 – 11 діб, за температури 20 – 22 °С — 8 діб. Утворені жуки знаходяться всередині бутона до затвердіння покривів, потім прогризають отвір у ковпачку з висохлих пелюсток і виходять назовні. Масовий вихід жуків відмічається через 8 – 12 діб після закінчення цвітіння, приблизно в третій декаді травня. Впродовж 20 – 25 діб жуки вигризають дрібні виразки на плодах, скелетують листя. В середині літа, з настанням сухої і жаркої погоди, ховаються в тріщинах і щілинах кори, розгалуженнях гілок. Восени жуки переходять у місця зимівлі. Повсюдно розвиваються в одному поколінні. Шкоди завдають жуки і личинки. Особливо небезпечні пошкодження бруньок рано навесні, коли жуки вигризають у них глибокі ямки, які нагадують уколи. З таких ранок виступають крапельки соку («плач бруньок»). Личинки живляться тичинками і маточками, вигризають квітколоже, склеюють ізсередини пелюстки. Бутон не розпускається, буріє і засихає. Особливо шкодочинний яблуневий квіткоїд у роки з холодною весною, коли період бутонізації триває понад 20 діб і жуки встигають відкласти значну кількість яєць. Шкідник також небезпечний у роки зі слабким цвітінням. Основні ентомофаги, які заражають личинок яблуневого квіткоїда, належать до родин: іхневмонід — Acropimpla pictipes Grav., Scambus annulatus Kiss., S. brevicornis Grav., S. calobatus Grav., S. planatus Htg., S. pomorum Ratz., браконід — Bracon intercessor Nees., B. macrurus Thoms., B. minutator F., B. variator Nees., Syrrhizus delusorius Fцrst., Triaspis caudatus Nees., птеромалід — Habrocytus grandis Walk.
Заходи захисту
Осіннє очищення відмерлої кори на підстилки та її спалювання. Осінній обробіток ґрунту в міжряддях і пристовбурних кругах. У невеличких садах рано вранці (за температури нижче +10 °С) — струшування жуків на підстилки з наступним їх знищенням. При чисельності понад 40 жуків на одне дерево — обприскування дерев інсектицидами до початку утворення бутонів. Обприскування дурсбаном, к.е., 2 л/га, базудином, в.е., 1,2 л/га, піринексом, к.е., 2 л/га з додаванням дитану М-45 (манкоцебу), з.п., 2–3 кг/га чи хлорокису міді, 4–6 кг/га, чемпіоноу, з.п., 1,5-2 кг/га, поліраму ДФ, в.г., 2,5 кг/га проти парші. За обробки сортів, які уражуються борошнистою росою, до інсектицидів додають алмаз, 0,3-0,4 л/га, кумулюс, в.г., 6 кг/га, топаз, 0,3-0,4 л/га, тіовіт Джет, в.г, 5-8 кг/га.
