У боротьбі з глобальними змінами клімату аграрії інвестують в технології зрошення

Про це у своїй колонці на сайті «Економічної правди» пише Віталій Данкевич, доктор економічних наук Житомирського національного агроекологічного університету.

Унаслідок підвищення середньорічної температури, нерівномірного розподілу опадів та окремих негативних наслідків, дії інших аномальних погодних явищ, підвищується ризикованість ведення традиційного сільськогосподарського виробництва.

Для українських ґрунтів настає дуже небезпечна ситуація. В умовах посухи проблема їх деградації може набути ознак екологічної катастрофи.

Слід зазначити, що у світі площа зрошуваних земель щороку збільшується на 1%, а в Україні за два десятиліття вона зменшилася на 70%.

Наприклад, ефективність прибавки врожаю від вирощування олійних культур на поливі у порівнянні з середніми показниками становить 0,69 т/га. При цьому у разі вирощуванні сої на поливі прибавка врожаю є найвищою — 0,94 т/га, тоді як соняшнику — 0,49 т/га.

Наразі у світі зрошується близько 270-300 млн га. Поливні землі забезпечують 40% світового виробництва продовольства, займаючи лише 18% площі сільгоспугідь.

«В Україні площа наявних зрошуваних земель, за даними Державного агентства водних ресурсів, — близько 2,17 млн га, з яких власне зрошується лише чверть — 505 тис. га. Чому в Україні не розвивається система зрошення? Фінансувати будівництво чи відновлення зрошувальних систем — це дорого», — говорить Віталій Данкевич.

З його слів, розширення зрошуваних площ обійдеться сільгоспвиробнику приблизно 2,6 тис. доларів на гектар.

Попри відчутні збитки, що несуть від посух, агровиробники не поспішають інвестувати у зрошувальні системи, бо в умовах дії мораторію на продаж землі, близько 90% сільгосппідприємств працюють на орендованій землі.

«Невпевненість у тому, що завтра можна буде продовжити господарювати на орендованих землях та неможливість купити їх в рамках чинного законодавства, стримують наміри вкладати кошти у довгострокові проекти, одним з яких є модернізація, відновлення чи розширення зрошувальних систем», — відзначає науковець.