Аграріям радять убезпечитись від поширення картопляної молі

За даними обласного Управління Держпродспоживслужби, на території Херсонщини запроваджено карантинний режим по картопляній молі у Голопристанському, Каховському, Новотроїцькому, Скадовському, Великолепетиському, Каланчацькому, Олешківському районах, у м. Нова Каховка та м. Херсон.

Крім прямих втрат, зумовлених поширенням карантинного шкідника, є втрати, що зумовлені забороною перевезення продукції із зон зараження. Особливість її шкодочинності полягає в тому, що ця комаха може уражувати рослини як під час вегетації, так і псувати зібраний урожай у сховищах.

«Картопляна міль, на відміну від звичного для нас колорадського жука, шкодить не тільки під час вегетації рослин, але й продовжує свій розвиток в сховищах і льохах, де пошкоджує насіннєву та продовольчу картоплю, закладену на зберігання. Відтак бульби стають непридатними до вживання, насіннєві — втрачають свої посівні якості. За високої щільності зараження під час зберігання може виникнути потреба в проведенні додаткових інсектицидних обробок», — зазначають фахівці.

Агротехнічні заходи боротьби з картопляною міллю передбачають дотримання сівозмін, недопущення повторних посадок картоплі (а також інших пасльонових) на попередньому місці протягом 3 років.

У разі виявлення шкідника обробки картоплі інсектицидами максимальна кратність застосування одного і того самого препарату не має перевищувати 2-3 рази. Обприскувати слід одразу після виявлення метеликів шкідника, не чекаючи появи гусениць. Повторні обробки інсектицидами виконують із інтервалом 10-15 діб, а біопрепаратами — 6-8.

Зазначається, що останнім часом спостерігається значне зниження врожайності та якості картоплі. Однією з основних причин низької врожайності картоплі є широке розповсюдження різних хвороб та шкідників, в тому числі картопляної молі.

Читати по темі: Карантинні шкідники і хвороби: хто вони, як їх розпізнати і як боротися?