Раді рекомендують проголосувати за спрощення ввезення пестицидів та агрохімікатів для дослідницьких цілей

Про це повідомляє AgroPolit.com.

Зазначається, що обидва документи вносять зміни у частину другу статті 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати». Крім того, проектом 2548 змінюються норми у деяких законах України для вдосконалення державного регулювання у сфері поводження із пестицидами і агрохімікатами.

Спільними в законопроектах є питання — ввезення дослідних зразків пестицидів без обов’язкової реєстрації в країні виробництва, адже використання досліджень проведених у інших країнах, не є доцільним, через не відповідність умов використання препаратів (різні склади ґрунтів, кліматичні та географічні умови, інші шкідники та культури).

Саме ця норма критикується екологічною спільнотою.

AgroPolit.com попросив одного з авторів, голову підкомітету з питань удосконалення структури державного управління у сфері агропромислового комплексу аграрного комітету Олега Тарасова прокоментувати позицію екологів про те, що ці законопроекти несуть екологічну небезпеку для країни.

«На думку екологів, нібито допускається вільний оборот ніде незареєстрованих пестицидів. Це не так. Насправді законопроекти не передбачають вільного доступу пестицидів та агрохімікатів на ринок України до їхньої повноцінної державної реєстрації. Навпаки, посилюється рівень захисту наших громадян та аграрних виробників від фальсифікованих пестицидів, створюються передумови для поступової відмови України від пестицидів, які вже є застарілими, і переходу до пестицидів, які є передовими, більш ефективними та менш токсичними», — говорить він.

На думку Олега Тарасова, норма ст. 4 щодо ввезення зразків пестицидів і агрохімікатів лише за умови реєстрації в країні виробництва є дискримінаційною і антиконкурентною, а законодавство з регулювання пестицидів вже застаріло.

Він пояснив, що є всього два шляхи потрапляння незареєстрованих препаратів у план державних випробувань пестицидів і агрохімікатів: отримання дозволу Мінекоенерго на імпорт таких зразків препаратів та виробництво таких зразків препаратів на території України.

«Тобто ти маєш бути або імпортером, або вітчизняним виробником. Але, очевидно, що хтось отримує значну конкурентну перевагу уже на найпершому етапі подачі документів. Чому? Подивіться, наприклад, на перелік необхідних для подачі документів імпортером та вітчизняним виробником для завезення дослідних зразків. Імпортер має подати: заяву, копії сертифікатів якості та відповідності незареєстрованих  препаратів, листок безпеки незареєстрованого препарату (карту даних небезпечного фактора), лист-клопотання від акредитованого інституту з обґрунтуванням обсягів продукту, копію договору обов'язкового страхування відповідальності, суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, підтвердження реєстрації в країні виробництва. А український виробник тільки технічні умови на виробництво дослідних партій», — каже він.

У низці випадків виконати таку вимогу на практиці неможливо, розповідає голова робочої групи з доопрацювання законопроекту щодо пестицидів Олег Тарасов.

Він навів два приклади:

• інноваційні експериментальні препарати можуть ще не мати реєстрації в країні, де вони виробляються, та одночасно перебувати в процесі державних випробувань як в країні-виробнику, в Україні, а також в інших країнах з високим рівнем розвитку сільського господарства, для перевірки дієвості таких препаратів у різних умовах;
• виробники засобів захисту рослин, зазвичай, виготовляють на одному заводі велику кількість різних препаратів, призначених для ринків різних країн. У той же час, через відсутність у країні виробництва препарату шкідників, хвороб та сільськогосподарських культур, які є в країні призначення такого препарату, реєстрація в країні виробництва компаніями не проводиться у зв’язку із фактичною неможливістю польових досліджень.

«За таких умов фактично унеможливлюється доступ новітніх оригінальних засобів захисту рослин  до державних випробувань та подальшої реєстрації, а також виникає ризик втрати українською сільськогосподарською продукцією своїх передових позицій у зв’язку із зниженням якості, безпечності та урожайності українського збіжжя; українські аграрії втрачають можливість використовувати передові технології захисту рослин, а Україна втрачає свої позиції в рейтингу ведення бізнесу через штучно створені дискримінаційні умови виходу міжнародних інноваційних технологій на ринок України», — пояснює він.

Депутатам Верховної Ради України рекомендують приймати закони в рамках гармонізації з законодавством ЄС, які стосуються розповсюдження пестицидів.

Нагадаємо, що Олег Тарасов є одним із найактивніших депутатів Ради ІХ скликання — у загальному рейтингу активності депутатів аграрного комітету він посів друге місце.