Запровадження антидемпінгових мит на російські добрива обернулось серйозним ударом для вітчизняних сільгоспвиробників

Обговоренню теперішньої ситуації з виробництвом мінеральних добрив було присвячено зустріч в Українській аграрній конфедерації за участі її гендиректора Павла Коваля, аналітиків, начальника відділу Міністерства аграрної політики та продовольства Анатолія Рудюка та запрошених експертів, повідомляє ukurier.gov.ua.

Нагадаємо, вітчизняні виробники мінеральних добрив нарікали на навалу дешевших російських добрив на українському ринку, яка робила вітчизняну продукцію неконкурентоспроможною у власній країні. Зрештою уряд прислухався до їхніх скарг і в березні підвищив антидемпінгові мита на російські добрива.

«Певний результат це дало, хіміки виграли: ціни на внутрішньому ринку зросли, завдяки цьому з’явилася можливість відновити виробництво зокрема на Сумихімпромі. А хто програв від зростання цін? Як завжди, аграрії. Антидемпінгове мито — це розв’язання проблем хіміків за рахунок аграріїв», — такого висновку в ході дискусії дійшли учасники зустрічі.

За словами Наталії Зарицької, аналітика УАК, усунувши головних конкурентів, вітчизняні виробники мінеральних добрив тепер відверто зловживають монопольним становищем.

«За даними асоціації, внутрішні ціни на мінеральні добрива значно перевищують ціни FOB Чорне море. Наприклад, така різниця в ціні тонни аміачної селітри на кінець червня 2018 року становила близько 25%, калійно-аміачної суміші — близько 30%, карбаміду — 18%», — додала вона.

В результаті — враховуючи зростання цін аграрії зменшують внесення у ґрунт поживних речовин, що призводить до погіршення його стану і недобору врожаю. За даними дослідження, яке провели ННЦ «Інститут аграрної економіки», консалтингове агентство «Украгроконсалт» та центр «Соціальний моніторинг» на замовлення Всеукраїнської аграрної ради, втрати вітчизняного аграрного сектору через недобір урожаю у зв’язку з високими цінами на азотні добрива всередині країни щорічно становлять понад 32 млрд грн. Крім того, щороку кожен гектар українських сільгоспземель втрачає 200-400 кг поживних речовин.

Окрім цього, запровадженні державою антидемпінгові мита на російські міндобрива діють не для всіх виробників. До списку недоторканних увійшли ВАТ «Минудобрения», ВАТ «КуйбышевАзот» та ряд інакших підприємств.

«Єдиний реальний спосіб задовольнити інтереси хіміків, не роздягаючи до нитки хліборобів, — забезпечити хімічну промисловість України газом власного видобутку», — стверджують фахівці.

На їх думку, допомогти розв’язанню проблеми сировини для хімічної галузі могло б і залучення альтернативних джерел енергетики. Скажімо, біогаз, який можна виробляти на сільгосппідприємствах чи сміттєзвалищах, або скраплений газ, якщо завозити його суднами до наших чорноморських портів, не годяться для виробництва міндобрив. Зате їх можна використовувати як енергоносії, тим самим зекономлений природний газ пустити на виробництво добрив.

Прикладом підтримки сільгоспвиробників в умовах високої ціни на добрива може бути Індія, де внутрішні ціни на міндобрива теж доволі високі. Аби підтримати місцевих аграріїв держава відшкодовує індійським сільгоспвиробникам частину вартості добрив, бо у них це чинник продовольчої безпеки і соціальної стабільності країни.