Заборона імпорту російських добрив може призвести до поглиблення проблеми виснаження ґрунтів

Про це повідомив Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради.

«Початок весни — сезон проведення посівної кампанії та внесення добрив, але українські аграрії в цьому році знову внесуть їх значно менше необхідного мінімуму, що веде до виснаження ґрунтів і скорочення валового збору аграрної продукції. За даними ННЦ «Інститут аграрної економіки», кожен гектар українських сільгоспземель щорічно втрачає від 200 до 400 кг поживних речовин», — зазначив Соколов.

За його словами, основною причиною того, що вітчизняні сільгоспвиробники не можуть вносити необхідний об’єм добрив, є їх висока вартість. Так, наприклад, ціни на карбамід та популярну серед українських фермерів аміачну селітру на вітчизняному ринку перевищують світові на 30%. Загальна сума переплати аграріїв за всі азотні добрива, за оцінкою консалтингового агентства «ААА», в 2017 році склала близько 5 млрд грн, або 200 млн доларів., що приблизно дорівнює загальному обсягу державної підтримки аграрної галузі на 2018 рік.

Урядове рішення щодо заборони імпорту російських добрив може призвести до ще більшого зростання цін, тоді як частка мінеральних добрив в матеріальних витратах фермерів вже становить близько 30% (33,5% у виробництві пшениці, 25,9% — кукурудзи, 29,1% — ячменю) і продовжує збільшуватися через їх здорожчання.

Монополістом на вітчизняному ринку азотних добрив є група Ostchem, що належить бізнесмену Дмитру Фірташу. Сировиною для виробництва добрив групою Ostchem є російський природний газ та аміак. Відтак, криза на українському ринку мінеральних добрив розпочалась ще у 2015 році, після того як група Ostchem втратила доступ до дешевого російського газу.

«Якщо заяви представників хімічної галузі про те, що заводи Ostchem працюють у збиток, а природний газ в собівартості їх продукції складає 80-90%, відповідають дійсності, Україна вже платить за російський газ і аміак, які використовуються у виробництві Ostchem, стільки ж, або навіть більше, ніж могла б платити за готові добрива, вироблені з них», — підкреслює Михайло Соколов.

А відтак подальше посилення заходів, спрямованих проти імпорту добрив, і підвищення цін на них, не має нічого спільного із захистом національних інтересів. Це лише призведе до того, що Україна буде ще більше платити за російський природний газ, нехай і реекспортований з ЄС, або вже готовий російський аміак.

Єдиний вихід з ситуації, що склалася, — забезпечити українські хімічні підприємства власною сировинною базою за рахунок виробництва азотних добрив з вітчизняного природного газу, або будівництва заводів газифікації вугілля, котрі дозволять робити азотні добрива з українського газового вугілля.