Як no-till впливає на вологу, родючість ґрунту та економіку господарства — пояснив Сергій Суровий
Про це під час під час конференції «Вистояти й зрости: агробізнес у часи кризи» розповів Сергій Суровий, кризовий менеджер, директор ПСП «Едельвейс 2».
За його словами, в умовах посухи й нестабільної економіки ці переваги набувають особливого значення. Водночас результат залежить від того, наскільки комплексно господарство підходить до впровадження технології.
Одна з головних переваг no-till — можливість краще зберігати ґрунтову вологу. Рослинні рештки, залишені на поверхні, прикривають ґрунт і допомагають зменшувати втрати води через випаровування. А сформована кореневою системою та ґрунтовими організмами структура сприяє проникненню води в ґрунт. Це не компенсує дефіциту опадів, але допомагає ефективніше використати ту вологу, яка є.
Читати також: Сергій Суровий: Досвід аграріїв півдня допоможе всій Україні пристосуватися до кліматичних змін
Зменшення кількості проходів техніки дає змогу скоротити виробничі витрати. За відмови від оранки та частини інших ґрунтообробних операцій господарство може заощаджувати пальне, мотогодини, витрати на ремонт і амортизацію машин. Проте оцінювати економіку потрібно комплексно: враховувати не лише пальне, а й витрати на гербіциди, адаптацію техніки та інші складові технології.
«Порівнюючи no-till та класичну технологію, варто враховувати утримання тракторів, посівних комплексів, дискаторів, культиваторів, розпушувачів, заміцну відвалів на плугах тощо. Хтось може сказати: у мене за класичної технології затрати $500 на гектар. Якщо я зекономлю $30-40 доларів за рахунок переходу на прямий посів, це не актуально. Але час такий, що треба рахувати все, кожну «копійку», — зауважив Сергій Суровий.
Збереження ґрунтової структури допомагає підтримувати його водопроникність. За правильного впровадження no-till ґрунт менше зазнає механічного порушення, а корені рослин формують канали, якими можуть рухатися вода й повітря. Це важливо для розвитку наступних культур. Водночас технологія не захищає від ущільнення автоматично: багато залежить від стану ґрунту, вологості під час проведення робіт і налаштування техніки.
Рослинні рештки на поверхні зменшують ризик ерозії. Покривний шар послаблює вплив дощу на ґрунт і допомагає стримувати змивання верхнього родючого шару, особливо на схилах. Важливу роль відіграють також сівозміна, коренева система культур і загальна організація землеробства.
Читати також: АТК планує перевести 90% площ під no-till — Юрій Дробязко
No-till змушує господарство системніше підходити до управління полем. Тут недостатньо просто припинити оранку: потрібно контролювати бур’яни, стежити за якістю сівби, правильно розподіляти рослинні рештки, добирати культури в сівозміні та враховувати особливості ґрунту. Покривні культури можуть бути частиною системи, але їхній добір має відповідати умовам господарства, зокрема доступній волозі.
«No-till — це не чарівна таблетка, це робота, дисципліна, стратегія і розуміння кожного процесу, який відбувається в господарстві, на полі та в ґрунті», — наголосив спікер конференції, присвяченої технології нульового обробітку.
Він застеріг, що no-till не розв’язує автоматично проблем із бур’янами, не компенсує дефіциту елементів живлення та не гарантує вищої врожайності. Перехід потребує часу й адаптації всієї системи господарювання. Тому оцінювати його ефективність варто не за одним показником, а за сукупністю результатів — від збереження вологи та стану ґрунту до повних витрат на вирощування культур.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com