Ріпак із конюшиною та жито з викою: як бінарні посіви покращують ґрунт і економіку
Як передає кореспондент SuperAgronom.com, Фредерік Тома керує сімейною фермою в центрі Франції та досить відомий у сфері регенеративного землеробства. Година його консультації коштує 2 тис. євро. Зокрема, він консультує господарство Девіда Гі, яке українська делегація відвідала під час туру.
Деякі тези з його виступу:
- Ґрунт має бути покритим завжди, бо його коріння годує мікробіоту. У роки з безсніжною зимою, що буває дедалі частіше, азот треба вносити іншими способами.
- У західній Канаді фермери 80 років чергували пшеницю з паром і цим лише виснажили ґрунти. Після того як почали сіяти бобові, підвищилися врожайність і протеїн пшениці: «лімітувала не вода, а азот».
- Бобові «самодостатні тільки для себе». Повністю автономні лише люцерна й конюшина, горох забезпечує власні потреби в азоті на 60 %, найменш ефективна соя - 15%. Тому не варто сприймати сою, як культуру для накопичення азоту, вона багато виносить.
- Бідність — найкращий поштовх до no-till.
Фредерік Тома також назвав міфом, що капустяні вбивають мікоризу.
«Є думка, що ріпак антагоніст до мікоризи. Але насправді ріпак не вбиває мікоризу, а просто її не годує. Тому найкращий варіант — вирощувати його в бінарних посівах із «дружньою» культурою, яка буде годувати паралельно мікоризу. Наприклад, ріпак + конюшина», — пояснив французький експерт.
Водночас загрозою для мікоризи він назвав плуг. Адже майже вся мікориза зосереджена на глибині 20–30 см, і оранка розриває її зв'язки. (Популярна в Бретані приказка: «Плуг зробив багатим батька, але банкрутує сина»).
«Тож працюють три речі разом: правильна мікориза, правильна покривна культура, яка її годуватиме, і обробіток, який не руйнуватиме те, «що ми, на жаль, всі порозривали», — наголосив він.
Фредерік Тома є адептом бінарних посівів. Він також пояснив переваги, називаючи такий спосіб вирощування дружніми посівами, адже ефективність технології залежить від підбору культур.
Читати також: Отримати вегетативну масу сидерата на півдні вкрай проблематично, а зиск з покривної культури — реально
Він вважає, що це, по-перше, це дає змогу стабілізувати ґрунт, насичувати його мікроелементами. По-друге, так легше боротися зі шкідниками. А по-третє, в цьому є економічна вигода. Експерт навів приклад вирощування в таких посівах жита разом із викою. Каже, що здає жито по 500 євро за тонну, а вику за 2000 євро за тонну. І навіть, якщо він втрачає на таких дружніх посівах мінус 1 т/га жита, загальна економіка спрацьовує.
Ще одна стаття економії — азот. Частину його повертають рослинні рештки, тож Фредерік вносить на 80–100 кг/га менше мінеральних добрив.
Ризики Фредерік не приховує: у сумішах можуть з'явитися проблеми з комахами чи слимаками. Але, на його думку, такий посів дає більше шансів отримати врожай. Для нього це насамперед не про великі заробітки, а про вищі шанси зібрати врожай за будь-якої погоди.