Сергій Суровий: Досвід аграріїв півдня допоможе всій Україні пристосуватися до кліматичних змін
В умовах дефіциту вологи та кардинальних змін температурних умов стає важливо адаптувати технології вирощування та забезпечувати ефективне використання вологи. Директор ПСП «Едельвейс 2» Сергій Суровий під час конференції Re:farm 2025 акцентував увагу на глобальних змінах клімату та їх впливі на агросектор. Далі його доповідь.
Одна з головних тем сьогодні — це волога. Ми бачимо, що клімат насправді дуже змінюється. Аграрії часто говорять, що цей рік буде нетиповим. А коли взагалі в нас був типовий рік? Мені здається, що в нас кожен рік нетиповий.
Навіть 2021, який для нас, для півдня був доволі прибутковим і ефективним, теж був нетиповим. Зараз у нас дефіцит вологи, а наступні три місяці, можливо, будуть проливні дощі і в кінці сезону ми отримаємо гарний результат. Але знову ж таки, залежить від ціни реалізації.
Тобто ми з вами не можемо спрогнозувати економіку, не можемо спрогнозувати, наприклад, сівозміну. Вчора всі побігли в сою, сьогодні — в кукурудзу. Ми постійно кудись бігаємо і не можемо бути стабільними.
На цьому слайді зображений графік глобального підвищення температури.
Якщо можете спостерігати з 80-х років, у нас графік пішов доверху. Тобто тенденція йде до того, що будуть коливання. У якийсь рік буде й холодніше, але все одно тенденція йде до збільшення температури. Ми маємо це враховувати в подальших своїх діях.
Сумарне зменшення опадів на 8 мм призводить до зниження рівня ґрунтових вод на 1,5 м. Це вже призвело до того, що зникло близько 10 000 річок, озер та притоків. Тобто зараз такого розуміння, як «волога з'єдналася» в умовах півдня і сходу взагалі не існує. Недостатньо опадів, щоб волога з'єдналася. У нас на півдні нині 40-50 см зволоженого ґрунту, а далі 1,5 м сухого. Через це у багатьох виникає питання коли вносити добриво, щоб діюча речовина не промилася. Але куди вона може промитися, якщо там 2 м сухої землі?
На початку 2024 року, тобто взимку між 2023 і 2024 роками я був на конференції, яку організувала FAO. Раїса Вожегова під час своєї доповіді показала слайд, на якому вона прогнозувала, що 2024 рік буде дуже посушливим. І коли я вже прожив 2024 рік, я зрозумів, що все ж таки прогноз правдивий.
І хоча цей прогноз зроблений на прикладі Одещини, він актуальний для всієї України. У ньому 2025 рік дуже схожий на 2020-й. Якщо пам'ятаєте, 2019 рік був дуже посушливим і в 2020 рік ми увійшли без запасів ґрунтової вологи, що призвело до дуже низької врожайності. З цього слайду ми можемо побачити, що найближчий гарний рік — це 2030. Для північних, центральних і східних областей це доволі актуальна інформація. Треба затягувати пояси і готуватися до того, що буде дуже спекотно.
Наприклад, навіть у Вінницькій, Тернопільській областях і частині Рівненської області є райони, в яких вологи доволі мало.
Ми розуміємо, що заходимо вже в новий сезон з дуже великим дефіцитом вологи. Уже в лютому ми бачимо, що навіть, якщо підуть продуктивні опади, вони вже не вплинуть на накопичення вологи в ґрунті.
Як протидіяти втраті вологи з ґрунту?
Найпростіший крок — це вирівняти поверхню поля, щоб зменшити площу. На 1 га може бути ділянки загальною площею до 20-30 000 м², на яких відбуватиметься втрата вологи.
На півдні вже давно вирівнюють ґрунт з осені, якщо є така можливість.
Другий спосіб — зменшення кількості ґрунтообробних операцій. Кожна ґрунтообробна операція, чи то боронування, чи культивація, — це мінус волога. Те, з якої вологою ми прийдемо в травні до сівби соняшника чи кукурудзи, буде залежати від наших сьогоднішніх дій. Адже вологи ми вже не додамо, але можемо втратити.
Третій спосіб збереження вологи — це використання гліфосатів. Тобто навіть в класичній технології ми можемо зайти вирівняти ґрунт і потім замість передпосівної культивації застосувати гліфосат.
Не слід забувати про сівозміну. Ми розуміємо, що не можемо засіяти 50% площі льоном, коріандром чи гірчицею. Але якусь частину відвести під ці культури ми можемо, адже навіть формування 1 т/га врожайності коріандра чи гірчиці покращить наш фінансовий результат.
Не сіяти в незрілий ґрунт. Через дефіцит вологи багато аграріїв планують зміщувати строки сівби на більш ранні. Однак заходити в фізично незрілий ґрунт і ущільнювати його ще гірше, ніж почекати і зайти в строки.
Друга причина — це провокування бур’янів. Кілька хвиль ми маємо дочекатися, щоб їх зняти. Тому що може вийти так, що всі бур’яни зійдуть разом з культурою. Тому, на мою думку, не треба поспішати з сівбою навіть з дефіцитом вологи.
Зміна підходів до живлення та норм висіву
У себе ми зараз вже зменшуємо планову норму висіву. Навіть деякі холдинги в центрі України зменшили планову норму висіву кукурудзи до 40 тис./га.
Щодо норми висіву соняшника, я вважаю, можна спускатися комфортно до 35 тис./га. І навіть при густоті 35 тис./га, якщо складуться гарно умови, можна отримати урожайність 3 т/га. Дуже багато дослідів показують, що урожайність соняшника, наприклад, між 35 тис./га і 65 тис./га практично не відрізняється. Тому це ефективний інструмент для того, щоб в критичних умовах отримати нормальні результати.
Я починав би все ж таки з визначення запасів вологи, тому що кожне поле може відрізнятися одне від одного. Тому зараз в лютому-березні потрібно провести діагностику запасів вологи, щоб планувати густоту сівби, кількість добрив під цю густоту і під запланований врожай.
Як показує практика, у посушливих умовах більша норма добрив навпаки може знизити урожайність. Треба використовувати швидкий азот і якомога раніше його давати. Зараз доволі гарна практика на півдні, коли ми починаємо вносити азотні добрива навіть з листопада місяця. До того ж, диференціація допомагає отримати кращий урожай з продуктивної зони і не витратити додаткові кошти на непродуктивну зону.
Якщо ви переходите на no-till, перехід має бути системним
Дуже багато фермерів у посушливі роки кажуть: «Все, ми йдемо в no-till». Потім наробили помилок, два-три роки, потім пішли опади, кинули no-till і повернулися до оранки. Це не системний підхід. No-till за два-три роки не формується. І проблема не в технології, а в нашій голові. Ми не розуміємо, як працювати з цією технологією.
Перший плюс no-till у тому, що ваш ґрунт буде постійно вкритим. Чорна земля притягує сонячну радіацію, вона нагрівається. Якщо температура ґрунту вище 45°C, то в ньому зникає життя. А no-till дає можливість зберігати комфортну температуру ґрунту для життєдіяльності мікроорганізмів. Це не про накопичення вологи, а про ефективне використання вологи, бо не буде її неефективних втрат.
Коли я починав вивчати технологію no-till, ми їздили до фермерів півдня і вчились у них бути ефективними в таких умовах. Ми розуміли, що південь прийде зовсім скоро і до нас.
Читати по темі: Складові рентабельності вирощування культур на Дніпропетровщині за версією Сергія Сурового
Південний фермер — це завжди мінімальна технологія, витрати. Але не може бути економія заради економії, коли ми робимо такі дії, які нам приносять збитки. Це мінімальний обробіток або відмова від обробітку ґрунту, нішеві культури.
На Херсонщині, наприклад, великі площі під гірчицею і коріандром. Саме ці культури допомагали вижити і на них аграрії могли побудувати економіку. Ну не може південь конкурувати з північчю. Сьогодні так змінилася температура, що на Чернігівщині засіваються великі площі соняшником і отримують гарну врожайність (2-4 т/га, навіть 5 т/га). На півдні фермер не може отримати навіть 3 т/га, це тільки має бути гарний рік.
Тому наостанок у мене до вас запитання. Як ви думаєте, через скільки років ви опинитесь в кліматичних умовах Херсонщини? Сьогодні кожному з вас треба замислитись і планувати стратегію розвитку господарства.
Підготував SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
