Уряд роз'яснив, як працюватиме нова система бронювання, водночас юрист назвав слабкі місця цієї системи

Після ухвалення рішення Уряд відповідає на найпоширеніші питання бізнесу, працівників та уповноважених осіб підприємств щодо перехідного періоду, підтвердження критичності, врахування працівників за сумісництвом, зарплатного критерію та строків розгляду документів.

Водночас для бізнесу передбачений перехідний період. Чинна критичність підприємств не скасовується автоматично. Також до 1 вересня зберігається діюче бронювання військовозобов’язаних працівників таких підприємств.

Типові питання щодо нових змін до бронювання

1. Як працюватиме бронювання для працівників за сумісництвом?

Працівник враховуватиметься в квоту бронювання лише за одним місцем роботи. Це не обов’язково має бути основне місце роботи. Якщо військовозобов’язаний працює на основній роботі та ще на кількох підприємствах за сумісництвом, врахувати його в кількість військовозобов’язаних, які працюють на підприємстві, можна лише один раз.

2. Чи може працівник бути заброньований на підприємстві, де він працює за сумісництвом?

Так, якщо саме це підприємство враховує його у свою квоту бронювання. Головний принцип полягає в тому, що один військовозобов’язаний може бути врахований лише один раз, незалежно від кількості місць роботи.

3. Чи потрібно підприємствам знову подавати документи для підтвердження критичності?

Так. Рішення щодо підтвердження статусу критичності державні органи прийматимуть за оновленими критеріями та після отримання від підприємства повного пакету документів.

4. Що буде, якщо документи на бронювання розглядають довго і вони втрачають актуальність?

Державний орган має розглянути звернення підприємства у строк не більш як 10 робочих днів. Щоб уникнути затримок, підприємству потрібно подати повний і достовірний пакет документів.

5. Чи зберігається критичність підприємства на час перехідного періоду?

Рішення щодо визнання підприємства критично важливим, яке є чинним станом на 2 червня 2026 року, зберігає свою чинність протягом строку, на який воно прийнято, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року.

6. Чи зберігається чинне бронювання працівників?

Так. На час перехідного періоду зберігається і чинна критичність підприємств, і чинне бронювання військовозобов’язаних працівників цих підприємств.

7. Що змінилося для ФОПів?

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» бронювання ФОПів не передбачене.

8. Що змінилося для державних і комунальних підприємств?

Зміни щодо розміру нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб, тобто працівників, не стосуються державних і комунальних підприємств.

9. Зарплатний критерій рахується до чи після сплати податків?

Йдеться про нараховану середню заробітну плату, тобто до сплати податків.

10. Чи не виникне затримок через масове подання документів?

Уряд скоординував роботу державних органів щодо дотримання строків розгляду звернень. За умови подання повного і достовірного пакету документів рішення має бути прийняте у строк не більш як 10 робочих днів.

11. Що має робити заброньований працівник критично важливого підприємства?

Працівнику не потрібно самостійно подавати документи для підтвердження критичності підприємства. Йому варто перевірити у роботодавця, чи зберігається чинне бронювання, стежити за актуальністю військово облікових даних і завчасно уточнити свій статус у відповідальної особи підприємства.

12. Що мають зробити уповноважені особи критично важливих підприємств?

Уповноважені особи повинні завчасно перевірити, чи відповідає підприємство оновленим критеріям, переглянути список працівників для бронювання, окремо перевірити працівників за сумісництвом, оцінити рівень середньої зарплати підприємства і зарплати працівників, яких планують бронювати, підготувати документи для перепідтвердження критичності та не відкладати подання до завершення перехідного періоду.

13. Де підприємства зможуть дізнатися про оновлені критерії критичності?

Підприємства мають орієнтуватися на офіційні рішення органів, які визначають критичність у відповідній сфері або регіоні. Після перезатвердження критеріїв актуальна інформація буде доступна через офіційні канали відповідного міністерства, центрального органу влади або обласної військової адміністрації.

Юрист-дорадник Руслан Сокол в коментарі «Главкому» пояснив, що фермери, які офіційно виплачують конкурентні зарплати та сумлінно сплачують податки, можуть залишитися без права на бронювання, якщо не відповідають формальним критеріям за площею земель чи обсягами виробництва. У разі мобілізації власника невеликого господарства це нерідко означає фактичне припинення роботи бізнесу.

«Я практично не чув від профільного міністерства чіткої відповіді: що має відбуватися з такими господарствами у разі мобілізації власника? Хто оброблятиме землю, виконуватиме договірні зобов'язання, сплачуватиме оренду паїв?» — ставить питання юрист.

Якщо для великого підприємства вибуття однієї людини можна компенсувати, то для малого фермера мобілізація нерідко означає фактичне припинення діяльності.

Експерт також розкритикував окремі регіональні критерії визначення критично важливих підприємств. На його думку, вимоги щодо кількості працівників не завжди відповідають сучасним реаліям аграрного сектору, де один фермер із сучасною технікою може самостійно обробляти понад 100 гектарів землі.

Сокол вважає, що головна дискусія має стосуватися не збереження бронювання за будь-яких умов, а перегляду критеріїв критичності підприємств. Водночас Руслан Сокол застеріг, що непрозоре надання статусу критично важливих окремим структурам уже неодноразово ставало причиною суспільного резонансу та підривало довіру до системи бронювання.

Агробізнес України 2024/2025

Інфографічний довідник

Завантажити

Олена Басанець, SuperAgronom.com