Про загрози для озимих зернових від водяних блюдець, вкритих кригою на полях, розповів науковець

Сьогодні, 18:23

Фото: Сергій Авраменко (Скрін з відео)

Цьогоріч зима була не зовсім стандартна - із частими відлигами, замерзанням, різким коливанням температур. Сніг випадав у переважній більшості регіонів, але висота покриву була різна. Які є ризики і наслідки таких умов, розповів Сергій Авраменко, доктор с.-г. наук, головний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва, на своєму YouTube-каналі, пише SuperAgronom.com.

За його словами, чимало аграріїв переживають, що може повторитися та трагедія, яка трапилась у 2003 році, коли більше 90% посівів озимих культур загинуло через крижані кірки.

«І в цьому році теж склалася така ситуація, що був сніг на полях, потім різкі відлиги, десь два-три дні плюсова температура, але потім різко знову мінусова температура вночі. І тала вода, яка починала стікати з полів, не встигала ні в землю проникнути, бо ґрунт був промерзлий, ні стекти з поля, бо частина одразу замерзала й утворювалися блюдця. Тож у багатьох регіонах по всіх полях є блюдця із водою», — зазначив науковець.

Читати також: Вихід із зими озимих культур стане одним з чинників, що може спричинити зміну структури посівних площ

Він показав одне з полів, на якому вода не встигла стекти, замерзла, зверху утворився шар криги і пшениця опинилась фактично у воді під кригою.

«Були хороші розвинуті посіви, але з цієї пшениці тепер уже діла не буде. Якщо підкопати, то видно, що вона начебто зелена, але вона вже задихнулася або задихнеться на днях без доступу повітря, без доступу кисню. Зовні подивишся, наче нічого страшного. А коли починаєш лід розбивати й підкопувати, то там ґрунт мерзлий, і вода нікуди не дівається, пшениця стоїть вкрита водою. Створюються такі анаеробні умови, в яких рослини гинуть», — показав наочно Сергій Авраменко.

Зазначив — якщо такі блюдця затримаються на полі більше 2 тижнів, то рослини зернових на цих ділянках загинуть. Виживуть лише ті, що не вкриті водою.

«Навіть якщо жовте листя, то не страшно. Рослина жива, вузол кущення живий, буде відростання, все буде добре. Щоб дізнатися, живі чи не живі у вас посіви, треба видобувати рослини і ставити на пророщування. Не моноліти, бо моноліти — це довго, а саме ставити на пророщування рослини вже зараз і через кожні 5-7 днів повторювати цю процедуру, щоб зрозуміти, який процент посівів живий, а який загинув», — пояснює фахівець.

Читати також: Про правильне підживлення озимих по мерзлоталому ґрунту розповів Сергій Авраменко

За його словами, проблема блюдець чимала. На ділянках, де блюдця, будуть дуже зріджені посіви. Можна було б підсіяти ярою пшеницею, але її насіння зараз в дефіциті, каже науковець. Як варіант — підсів ячменем, але урожай тоді буде на фураж.

Якщо ж не підсіювати, то такі ділянки будуть заростати бур’янами, отже, треба буде звернути увагу на гербіцидний захист.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com, 2026