4 т/га фундука можна отримати на 8-й рік вирощування — аграрій з Дніпропетровщини

Сад фундука висадив у 2023 році. Це було давньою мрією його батька Юрія Рогози, який узяв активну участь у посадці саду, але, на жаль, каже Павло, восени 2023 року батько пішов із життя.

Загалом на придбання землі та підготовки до висадки саду пішло 5 років.

«Потім я посіяв спочатку зернові культури, бо треба було привести землю в порядок, вивести багаторічні бур’яни. Після цього з’явилася грантова програма. Мені погодили значну суму, але я використав лише третину цих коштів для того, щоб зробити систему зрошення», — каже аграрій.

Для старту такого бізнесу, каже, потрібно чимало вкладень. І перший урожай слід очікувати щонайменше через чотири роки, адже фундук починає плодоносити лише з часом.

«На восьмий рік це вже повне плодоношення. Він дає чотири тонни з гектара за сталої ціни на фундук у шкаралупі — 3–3,5 долара. Я також розглядав таку культуру, як шипшина, але на той момент до грантових програм її ще не додали», — розповів Павло.

Зазначає, що його насадження фундуку виконано на підщепі медвежого горіха — це деревовидна форма ліщини.

«Деревовидна форма не дає цієї порослі, і корінь у нього як у дерева. У куща він неглибокий — може бути до 60 сантиметрів, це відносно поверхнева коренева система. А у ведмежого горіха він на десятки метрів сягає в глибину, дістає до ґрунтових вод і живиться ними. Не боїться посухи, як звичайний фундук. Також дають більший врожай, і не мають порослі як у фундука вегетативного розмноження (in-vitro або відводками)», — каже підприємець.

Читати також: Фундук більш перспективний для посадки, ніж волоський горіх

Окрім основного саду, Павло Рогоза вирішив створити розплідник. Таким чином зможе продавати сертифіковані саджанці тим, хто лише починає свій шлях у садівництві. На облаштування розплідника, зазначає, також отримав грант на конкурсній основі.

«Це грант по програмі від організації «Південна стратегія розвитку». Я бачив, що є певний дефіцит саджанців фундука на підщепі ведмежого горіха. Вони дорожчі за звичайні саджанці, але мають переваги — більш витривалі до кліматичних умов в Україні. Вони не бояться посухи, мають більшу врожайність, не дають порослі, не бояться карбонатних ґрунтів. Такі саджанці закуповують за кордоном, в Україні з цим є проблеми», — розповів він.

За умовами грантової програми підприємець створив п’ять робочих місць. Та каже, що планує розширювати підприємство, аби забезпечувати жителів села роботою протягом усього року.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com, 2026

Читати також: Підтримка розвитку садів і теплиць — держава компенсуватиме до 50% витрат

Світлини та відео про життя і роботу агрономів в Instagram SuperAgronom_