Озвучено ситуацію по добривах в Україні: виробництво аміачної селітри просіло, карбамід стає імпортним

​Загальне споживання добрив в Україні за 2025 рік (слайди з презентації Дмитра Гордейчука).

Виробництво добрив — 2 млн т. Сильно залежимо від імпорту. Експорт взагалі скоротився до 24 000 т.

«Ми маємо зараз досить куций імпорт по NPK та NP-добривах. При тому, що раніше ми завозили 2 млн т NPK, зараз не завозимо навіть 700 000 т. А по NP ситуація ще гірша. Раніше завозили до 1 млн, 900 000 т, зараз — 433 000 NP. І переважно це сульфоаммофос.

Стосовно калійних добрив — 182 тис. т , це непоганий показник. Україна у свої найкращі роки, це 2012 р., мала близько 260 000 т.

По фосфору чистому — це переважно фосфорити і суперфосфати. Теж дуже непоганий показник. Все, що більше 100 000 т — непогано.  По сірці — тут якраз більше сульфат магнію, і бачите, його всього 53 000 т. У 2021-му сульфату магнію завозили 82 000 т», — зазначає Дмитро Гордейчук.

За його словами, по виробництву азотних добрив особливо важливо побачити співвідношення селітри й КАСу, а не карбаміду.

«Карбамід у нас випав. Його виробляє тільки Черкаський “Азот” і дуже мало. На завантаженій потужності, при можливості 45 000 т, вони роблять 20–25 000 т на місяць. Карбамід виключно буде імпортним продуктом. Зараз це на 85% вплив імпорту — набагато більше, ніж власне виробництво. Хоча Україна раніше виробляла 5 млн т і була 3,5% світового виробництва карбаміду. По КАСу ситуація набагато краща. Близько 200 вагонів КАСу мають Черкаський “Азот” і Рівненський “Азот”. Вони разом мають одночасне зберігання по 100 000 т. Ці два заводи здатні закрити весь попит України, але повністю не завантажені — навіть на 50%», — каже він.

Читати по темі: 

• Коли застосовувати сульфат магнію? 9 безперечних переваг добрива
• Карбамід: особливості та переваги добрива, як правильно застосовувати, особливості підживлення по листку
• КАС: як правильно застосовувати, переваги добрива

Споживання КАСу в Україні постійно зростає. У 2025 р. мали 720 000 т (на декілька тисяч тонн більше, ніж у 2024 р.). Якщо по селітрі споживання падає, то по КАСу зростає.

«Ціни на КАС так не стрибають, тому що імпорт не так сильно впливає. Ключові азотні для України — аміачна селітра, карбамід і КАС. І тут ми бачимо виробництво за два роки. Бачите, як сильно просіла селітра. Ставки на неї не робить навіть виробник. Можливості є, бо селітра рахується, імпорт рахується, і власне виробництво, вона є вигідною. Що стосується КАСу — це виробництво тільки, без імпорту: 726 000 тонн разом усіх виробників».

Підсумки презентації: 

Наразі дефіцит або відкладений попит по аміачній селітрі найбільший – 150-170 тис. т станом на 1 лютого 2026 року.
25 січня та 9 лютого зупинялось виробництво аміаку в Черкасах, що приводить до неритмічного постачання добрив на ринок (втрати по поставкам тільки селітри під посівну можуть перевищити 20 тис. т) 

Олена Басанець, SuperAgronom.com