Стрибок цін на азотні добрива, прогнози для агровиробництва на сезон-2022

Що кажуть аграрії?

Олег Фурманець, головний агроном ТОВ «Захід Агропром» (Рівненська обл.):

«Цьогоріч ціни на гранульовані комплексні добрива виросли вдвічі, азотна група суттєво подорожчала і ціни продовжують підійматися.

На мою думку, навесні ще відчутно подорожчають азотні добрива через фактори дефіциту та штучного ажіотажу. Також від сезону до сезону підвищується вартість ЗЗР — у межах 5-10%, чого також варто очікувати навесні.

Зараз основна проблема спостерігається по азотній групі, є звичайно і об'єктивні фактори, що впливають на це, наприклад, подорожчання газу (частка газу для аміачної селітри на рівні 80%), але є маніпуляції з ціною на ринку. Також варто враховувати ціни на сільськогосподарську продукцію, яка за останні 1,5 роки мала приріст у вартості. 

Як на мою думку, то це звичайний закон балансу ринку: якщо виробник з га отримує 30 тис. прибутку, то частка оборотних засобів може бути збільшена до мінімального рівня рентабельності. Тобто якщо при такій вартості с/г продукції виробник здатен купити селітру по $600-700, то потрібно так продавати. Проте якщо поставити ціну в $900, то аграрій не купить, а якщо залишити на рівні $300-400, то хтось може не доотримати прибутків на продажі добрив. 

Ми розглядатимемо варіант з коригуванням технології вирощування сільськогосподарських культур, адже відбулася істотна зміна складових собівартості. Раніше затратна частина на добрива була в межах 200 $/га, то зараз ця позначка піднялась ледь не вдвічі. Змінюється рівень рентабельності вирощування культур, відповідно є сенс коригувати технологічний процес. Якщо ми можемо вирощувати 4 т/га кукурудзи, забезпечуючи собі $200  чистого прибутку, то немає сенсу отримувати врожайність 8 т/га і отримувати $250. Вища ціна добрив одразу змінює мінімально допустиму планку врожайності, яка необхідна. 

За тих технологій, що були раніше, потрібно або вирощувати більші площі, або починати вкладати менше, щоб зберегти рівень рентабельності, який був. Багато аграріїв будуть переглядати технологічні операції, що були заплановані, десь будуть жертвувати продуктивністю на користь економічної рентабельності. 

Що ж стосується нашої компанії, то до осінньої посівної ми були готові повністю, закупили всі потрібні добрива ще задовго до початку кампанії. Зараз там розпочали тендерні процедури на весну, хоча фізично ще нічого не закупляли». 

Віталій Рудченко, керівник ФГ «Бауер-плюс» (Волинська обл.):

«Що тут коментувати? Сировинні ринки ростуть в ціні — метал, газ особливо подорожчав. А газ — основна складова у собівартості міндобрив. Хоча я не розумію, чому наші мінеральні добрива більше додають в ціні, аніж польські, наприклад. Польська нітроамофоска дешевша білоруської і нашої. Литовські добрива також не в такій геометричній прогресії дорожчають... 

Багато запитань, а відповідей немає. Просто готуємось до гіршого. 

А наразі сіємо. Закупили трохи селітри, але не весь потрібний обсяг — десь 60%, на перше-друге підживлення вистачить. Днями плануємо ще купівлю карбаміду, вдалось домовитись по  21 тис. грн/т. А вже он підскочила ціна до 25 тис. грн/т...»

Сергій Барановський, заступник директора з виробництва ПП «Дніпро-А-Агро» (Херсонська обл.):

«У нас на Херсонщині дрібні аграрії сіють більшість сільськогосподарських культур без добрив через таке підняття цін, адже їх просто немає за що купити. Ми завчасно закупили всі потрібні добрива, коли ціни були мінімальні. У компанії встигли взяти аміачну селітру для підживлення ще за ціною 10 850 грн, нічого докуповувати на осінню посівну кампанію не довелося. Під сівбу ріпака, пшениці та ячменю ми вносили по 100 кг/га сульфоамофосу.

Закупили вже добрива і для весняної посівної, тож не витрачатимемо серйозних коштів.

До слова, така сама ситуація була і в 2019 році, коли ціна влітку на добрива коливалася в межах 6 тис. грн, а навесні піднялася до 12 тис. грн»

Микола П'ятачук, агроном  ТзОВ СП «Гірсам» (Волинська обл.):

«Для пісків на Волині азотне підживлення — один з найважливіших факторів, що впливають на врожайність сільськогосподарських культур, тож проводити його обов'язково.

Сульфат амонію ми замовили ще раніше, влітку, коли ціни були менші, а з закупівлею карбаміду та аміачної селітри поки не поспішаємо. 

Зараз ціни дуже високі, тож чекаємо можливого стабілізування, хоча прогнозують подальше подорожчання добрив. Ми будемо купувати добрива, звичайно, але сподіваємося, що вони подешевшають. Розуміємо, що піднялися ціни на газ, але як на мене, то важливішу роль відіграє монополія виробників добрив у цьому процесі». 

Що кажуть продавці добрив?

Руслан Войтович, генеральний директор компанії «Арус Трейд»:

«Для нас ця ситуація була прогнозована ще з весни, оскільки ми як імпортер NPK добрив уважно аналізуємо ринок у всьому світі й таким чином плануємо свою роботу на кожен сезон. Тож заздалегідь попереджали наших дистриб'юторів і аграріїв, що ціни будуть рости на всі види добрив NPK й азотні. Наразі ми бачимо, що така тенденція збережеться ще й до наступної осені.

Але аграрії все одно купуватимуть азотні добрива, хоча зменшать норми їх внесення. Водночас вони збільшують закупівлі NPK добрив і збільшують норми їх внесення, щоб хоч якось компенсувати нестачу азоту для рослин і отримати хороший урожай. Оскільки ціни на NPK не так стрімко ростуть.

До травня 2022 року ціна постійно зростатиме і, можливо, ближче до липня буде повільний відкат назад. Але тільки в тому разі, якщо у світі не виникне ще якийсь форс мажор. Так само потрібно враховувати, що багато країн-виробників NPK добрив уже обмежили експорт в нашу країну, тож і зараз на них буде стрімке зростання цін на українському ринку і дефіцит».

Микола Кибук, керуючий партнер групи компаній «Сетагро»:

«Така висока ціна добрив, на мою думку, спричинена кількома факторами, які склалися разом. Найкраще я знаю ситуацію на ринку аміаку, адже це сфера діяльності нашої компанії. Наразі аміаку на ринку недостатньо, його не можна вільно купити та ще й спостерігається цінове раллі — вартість його постійно підвищується.

На цьому тлі деякі постачальники, заводи-виробники, почали відмовлятися виконувати навіть попередньо оплачені замовлення. Посилаючись при цьому на технічні чи ще якісь причини. Що призводить  до додаткового «усушення» ринку та зростання цін. 

Чи вплине на ситуацію, якщо аграрії почнуть «бойкот» і відмовлятимуться купувати за такими цінами добрива? Не думаю, що це станеться. Ефект такі дії, можливо, й матимуть, але лише якщо явище стане масовим. Та я не дуже вірю в це.

З другого боку, сільгоспвиробники будуть або зменшувати інтенсивність технології. Або, наприклад, відкладатимуть внесення того ж безводного аміаку на весну (під кукурудзу це цілком можливо) — в надії на те, що ціни до того часу знизяться.

Але цей вихід теж — під питанням. До весни азотні добрива можуть трохи здешевшати, якщо попит знизиться. Але все залежатиме від ситуації на ринку газу. А з другого боку, маховик інфляції може підняти ціни на агропродукцію і таким чином витрати і прибутки будуть дещо врівноважені. 

Але наразі важко гарантувати, що так станеться. Тому ситуація дуже непроста. Якщо чесно, то таких перетрубацій на ринку я не спостерігав останніх років 15».

Що кажуть агроексперти?

Олексій Сергієнко, експерт з агротехнологічних питань, керівник агроконсалтингової компанії Art FieldS:

«Зразу скажу, що таке підвищення цін на мінеральні добрива сталося не вперше в аграрній історії України. Це спостерігається періодично і прив’язано здебільшого до стрімкого зростання вартості газу і вартості безводного аміаку, у якого газ це 90% собівартості. А на основі аміаку виробляються майже всі міндобрива азотні й фосфорні.

Проблема ця не лише в Україні. Зростання ціни на газ до $1200-1900 — в історії Євросоюзу такого ще не було. Але й не варто думати, що надалі не повториться. Тому аграрії до цього повинні вже звикнути, пам’ятати і відповідно диверсифікувати свої системи мінерального живлення. І перше, що треба робити, —  заздалегідь інвестувати кошти в добрива, без яких виробництво сільгосппродукції неможливе. І другий фактор — купувати варто ті форми добрив, які знижують собівартість технології. Наприклад, той же безводний аміак. 

Сьогодні у світі це найдешевша форма добрива у вигляді амонію, який входить у безводний аміак. Вносити його треба власною або найманою технікою (на аутсорсингу). Тут є певна логістична проблема — потрібен спеціальний транспорт, обладнання для зберігання, для внесення, але це ускладнення не переважує вигоди. Тож як один із виходів в ситуації зі стрибком ціни на добрива — це задуматись над застосуванням безводного аміаку.

Що стосується складних добрив, до по деяких позиціях постачання призупинилось — знов-таки через підвищення ціни на газ, що спричинило зупинку заводів. У цій ситуації мало знайдеться експертів в Україні, які з упевненістю скажуть, що буде далі. Тут багато складових — як економічних, так і політичних. Тому спрогнозувати розвиток подій дуже важко.

Що ж робити аграріям? Думати. Звісно, треба було заздалегідь. Але зараз принаймні не очікувати «покращення». Сьогодні ціни  на сільгосппродукцію дають можливість заздалегідь вкладати кошти у придбання матеріальних цінностей — насіння, добрив, ЗЗР. Бо нинішня ситуація  з добривами це ще перший дзвіночок. За ним абсолютно точно буде підвищення цін  і на ззр, і на насіння, і на техніку. Тож необхідно  вже сьогодні, маючи кращі ціни (не такі як в минулому році) на  соняшник, кукурудзу, і досить непогані види на врожай цих культур, — не чекати весни, а вкладати кошти в придбання цих цінностей зараз.

А різко зменшувати внесення чи взагалі принципово не вносити добрив — це не вихід. Це буде просто розрив системи, як на початку 1990-х років, коли міндобрив практично не було і так само зменшилась кількість органіки (через знищення тваринницьких ферм), і ми дуже просіли в агровиробництві. Україна взагалі, навіть зараз за показниками внесення мінеральних добрив пасе задніх. І по урожайності основних культур теж на останніх місцях. Тому скорочення внесення поживних елементів призведе до значного зменшення виробництва продукції й до дисбалансу цінової політики. Це шлях в нікуди».

Роман Кравець, керівник LNZ Energo «LNZ Group»

«Ціна на добриво безпосередньо корелює з вартістю таких показників, як котирування газу й аміаку, які в свою чергу показують безперервне зростання. Високі ціни на природний газ вже змушують виробників замислюватися про зупинку роботи своїх заводів. Це ми можемо спостерігати на прикладі ОПЗ. Тому сподіватися на зниження цін на добрива, в тому числі азотні, явно не варто.

І до кінця зими 2022 року ситуація на ринку мінеральних добрив навряд чи зміниться, ціни будуть рости, аграрії у будь-якому разі будуть дивитися в бік скорочення закупівлі за всіма видами добрива, не тільки по азотній групі.

Тобто вже йдуть розмови про те, що аграріям доведеться значно скоротити застосування добрив і, можливо, посівні площі, що призведе до недобору врожаю в 2022 році. Фермери постануть перед вибором: або скорочувати площі посіву, або засівати стільки ж, але вносити менше добрив. Наслідком може стати неминуче скорочення обсягів виробництва і зростання цін на соціально значущі продукти харчування. Це ж може відбитися і на експорті нашої с/г продукції.

На нашу думку, ситуація несе загрозу продовольчій безпеці країни на майбутній сільськогосподарський рік, адже, повторюсь, скорочення закупівель та внесення мінеральних добрив у ґрунт може призвести до зниження врожаю зернових, яке потягне за собою інші негативні явища в економіці та соціальному житті».

Служба новин