Вихід із зими озимих культур стане одним з чинників, що може спричинити зміну структури посівних площ

Сьогодні, 09:00

Фото: SuperAgronom.com

На посівну кампанію 2026 року в Україні впливатимуть погодні ризики, дефіцит добрив та проблеми з логістикою. Через нестачу добрив, попередньо, є ризик, що країна може недобрати до 10% врожаю зернових. Загалом очікується врожай орієнтовно на рівні 50 млн тонн. Проте значних структурних зрушень щодо посівних площ не буде.

Про це Delo.ua повідомив генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль.

Як наголосив Коваль, вихід із зимівлі озимих культур — це один з чинників, який може спричинити зміну структури посівних площ.

Суттєвих змін у структурі посівних площ очікувати не варто, однак певні коригування можливі. Їх масштаб залежатиме від кількох факторів, передусім — від результатів перезимівлі озимих культур, зазначив Коваль.

«Якщо, наприклад, певна частина озимого ріпаку загине, а на сьогодні в південних областях з'являється інформація з окремих підприємств, що навіть центральна частина рослинки замерзла. Не бокові листочки, а центральний пагін. Це означає, що, скоріше за все, частина посіву в цих підприємствах буде втрачена», — розповів Коваль.

Десь до третини посівів ріпака перебувають у зоні ризику — там, де сніговий покрив незначний. Озимим ріпаком заісяно близько до 1 млн 100 тис. га, зазначив Коваль.

«Якщо вимерзне не весь ріпак на конкретному полі, а стане рідшим, то його ще можуть залишити, потім підживити, а далі дивитимуться по погоді, тому що пересівати буде дорожче», — зазначив Коваль.

Озима пшениця в нинішній період також піддається певним ризикам. У південних областях та на півдні центральних областей вже присутня притерта льодова кірка, яка ускладнює доступ повітря до рослин і може призводити до їх пошкодження. Відлиги і нічні заморозки також негативно впливають, пояснив Коваль.

Також він зауважив: очікується серйозний дефіцит аміачної селітри . Зараз оптимальним рішенням було б внести аміачну селітру по мерзлоталому ґрунту та по льоду, однак її недостатньо, є певний дефіцит. Частина господарств, які заздалегідь сформували запаси, вже розпочали підживлення або планують його.

«За оцінками ринку, дефіцит аміачної селітри оцінюється до 70% від потреби. Вітчизняні хімічні комплекси не встигають виробляти через енергетичну кризу, високу вартість природного газу і його незначну кількість. А імпорт у нас закритий для аміачної селітри у корабельних партіях. Тобто в глибоководні порти військові заборонили імпортувати аміачну селітру, тому, що вона вибухонебезпечна», — розповів експерт.

Тому потрібно думати над альтернативою. Одним із варіантів могла б стати нечиста селітра, а наприклад, вапнякова селітра. Вона не становить загрози.

За словами експерта, можна було б її імпортувати в хороших обсягах, але її треба шукати на ринку, чи вона ще є незайнята.

«Але час вже втрачено, потрібно дуже швидко приймати рішення і щось робити. Ми можемо недобрати врожай зернових без необхідного обсягу мінеральних добрив у значних обсягах — до 10% і більше, за попередніми оцінками», — заявив Коваль.

У разі вимерзання озимої пшениці можливий підсів ярою пшеницею — урожай буде нижчої якості, але прийнятний. Аналогічно, озимий ячмінь можна підсіяти ярим, навіть стерновими сівалками.

Якщо якісь посіви ячменю чи ріпаку будуть знищені, їх потрібно перекультивувати та сіяти іншою культурою. Найімовірніше це буде кукурудза, соя або соняшник, зазначив Коваль.

За словами Коваля, ярий ріпак більш ризикований і ефективний, ніж озимий, тому його сіють значно менше: близько 150-200 тис. га проти 1,1 млн га озимого.