В Донецькій області, попри все, є плани на весняну посівну: як нині працюють аграрії

Сьогодні, 09:00

Фото: Новини Донбасу

Розбита техніка на Донеччині

На підконтрольній Україні території Донецької області все ще залишається близько 190 тис. осіб, у тому числі 15 тис. дітей. Попри важкі умови, в регіоні функціонує виробництво, тримаються деякі види бізнесу і сільське господарство — деякі фермери навіть будують плани на весняну посівну.

Про це пишуть «Новини Донбасу».

Складна ситуація в сільському господарстві Донецької області. Максим Пластун — керівник СФГ «Мрія» в Новодонецькій територіальній громаді Краматорського району, розповів, що з початку повномасштабної війни у них згоріло 10 тис. т агропродукції. Тому від прогнозів про плани на наступний сезон він поки утримується.

Також обережний в оцінці своїх планів Іван Макаров — власник СФГ «Росток», що в селищі Олександрівка Краматорського району. Хоча підприємство не зазнало збитків через обстріли, починати підготовку до весняних робіт чоловік не поспішає. Також, каже, не поспішають пропонувати свою продукцію і компанії з агробізнесу.

«Раніше відразу після нового року починали дзвонити і пропонувати насіння, добрива, захист для рослин. Зараз же тихо, тому що люди розуміють, ніхто на це не буде зараз витрачати гроші», — розповів фермер.

Фермерське господарство у нього невелике, і якщо ситуація буде сприятливою, зможе швидко включитися в роботу. Також, за словами фермера, великою проблемою в Донецькій області сьогодні є дефіцит людей.

«Зараз особливо нікому працювати: хто в армії, хто ховається або поїхав. Знайти людину навіть на тимчасову роботу практично неможливо, оскільки людей майже немає», — підсумував Іван.

Про дефіцит кадрів, і в першу чергу фахівців, таких як механізатори, говорить Олександр Босий — директор ТОВ «Донбас» з села Мирна Долина Олександрівської громади Краматорського району. Через брак працівників підприємству довелося вдвічі скоротити оброблювану площу — з 600 до 300 га і віддати частину земель більшим агрокомпаніям, які могли надавати своїм механізаторам бронювання від мобілізації.

Читати також: «Ми живі, ми хочемо працювати, ми намагаємось»: Олександр Вінюков про те, як працює двічі релокована Донецька дослідна станція

Складну ситуацію з кадрами підприємству допомагали вирішити сусідні дружні агрогосподарства, які після закінчення робіт на своїх ділянках надавали техніку і людей. Олександр Босий і сам часто сідав за трактор.

Попри складну ситуацію з обстрілами (один зі складів ТОВ «Донбас» був зруйнований) підприємство не відмовляється від весняних робіт.

«Восени ми посіяли деяку площу озимої пшениці, оскільки люди мають паї і з ними потрібно розраховуватися. Є податки, які потрібно платити. Ми не можемо кинути землю, людей. Втім, будемо дивитися як буде розвиватися ситуація», — розповів Олександр Босий.

Аграрії на прифронтових територіях мають претензії до рівня державної підтримки. Працівники сільського господарства вказують на нерегульованість ситуації з перевізниками, які «накручують» вартість на вивезення та ввезення продукції та добрив з прифронтового регіону. Також що стосується покупки паливно-мастильних матеріалів вартість яких для донецьких фермерів вище на 10-15%. Є питання і до діючих держпрограм.

Люди, які у важких умовах на прифронтових територіях продовжують працювати — мають право розраховувати на гідну державну допомогу. На жаль, в даному питанні часто можна спостерігати безсистемний підхід: підтримка надається не всім і не в повному обсязі. Також викликають питання зміни в трудовому законодавстві та соцзахисті населення, що явно не задовольняє потреби багатьох громадян і навіть діє на шкоду.