Яку форму азоту слід обрати для ранньовесняного удобрення ріпаку та чи доцільно вносити карбамід, розповіли аграріям

Затримка першого внесення азоту під час відновлення вегетації, коли рослини вже вступають у фазу інтенсивного росту, безпосередньо знижує врожайність. Це особливо актуально, коли вже спостерігається дефіцит цього елемента живлення. Рослини, яким не вистачає достатньої кількості азоту, прискорюють свій ріст. У випадку ріпаку рослина швидко «виривається» з основним пагоном, після чого прискорюється цвітіння. Аналогічно, у зернових культур також спостерігається прискорення фізіологічних процесів, оскільки вся енергія спрямовується на швидке отримання врожаю. Це, звичайно, не бажана ситуація, оскільки скорочення окремих процесів завжди призводить до зниження потенційної врожайності. Це важливо для всіх озимих культур, але наслідки затримки внесення азоту зазвичай сильніші у ріпаку, який раніше починає вегетацію, і тому достатнє постачання азоту необхідне раніше.

Ранньовесняні температури визначають метаболізм азоту.

«Звичайно, ми чудово знаємо, що азот є ключовим фактором, що впливає на потенціал врожайності ранньою весною. Однак форма азоту, яку ми вносимо, є ще більш важливою. У контексті азотного удобрення ми часто кажемо, що добриво має бути розчиненим. Однак це навіть не частковий успіх, а лише початок. Ключем є безперервне перенесення даної поживної речовини в ґрунтовому профілі, а також її доступність у потрібний час. І форма азоту, яку ми вносимо, впливає на доступність. Навіть якщо азот вноситься у потрібний час, форма азоту відіграватиме ключову роль», — зазначають фахівці.

Амідна форма повинна бути перетворена на амоній. Саме тут відбувається гідроліз. Чим тепліша погода, тим швидше протікає цей процес. Однак у ранньовесняних умовах не варто покладатися на температуру та швидке перетворення амідної форми на амоній — цей процес займає від кількох до десятка днів, залежно від теплових умов.

У свою чергу, амонійній формі потрібно близько двох тижнів, щоб перетворитися на нітрат, але щоб цей процес (нітрифікація) був таким динамічним, температура повинна бути відносно високою. У умовах ранньої весни цей процес може тривати набагато довше, навіть 5-6 тижнів. Тому в ситуаціях пізнього внесення або значного дефіциту, принаймні деяка кількість азоту має бути доступною у нітратній формі.

Варто зазначити, що азот може поглинатися як з амонієвої, так і з нітратної форми. Це перше питання, яке ставить під сумнів корисність внесення карбаміду, коли добрива можна вносити лише на початку вегетації.

«Популярним рішенням для озимого ріпаку ранньою весною є внесення сульфату амонію. Це має сенс, якщо припустити, що ми одночасно вносимо не лише азот, а й сірку, яка може бути чи не найважливішим елементом для цієї культури. Однак без відповідного співвідношення N:S (4-5:1) якість врожаю погіршується, а поглинання N знижується, що також безпосередньо впливає на потенціал врожайності. Однак важливо пам'ятати, що основна маса азоту в цьому добриві — це амоній. Тому це не найкраще рішення, коли ріпак вже відчуває значний дефіцит азоту або коли відновилася інтенсивна вегетація, і, наприклад, складні польові умови перешкоджали доступу до поля. З іншого боку, внесення більшої кількості амонію та меншої кількості нітратів може бути дуже ефективним рішенням у такій ситуації, якщо внесення здійснено досить рано, а заморозки все ще є проблемою. Швидкодіюча нітратна форма забезпечить певний запас N, захищаючи від дефіциту», — пояснюють експерти.

Читати по темі: Карбамід: особливості та переваги добрива, як правильно застосовувати, особливості підживлення по листку

Якщо ріпак потребує швидкого «удару», внесення аміачної селітри є гарним вибором. Це забезпечує значно більше швидкодіючого нітратного азоту. Поєднання аміачної селітри та кальцієво-аміачної селітри у двох окремих дозах також є варіантом. Хоча це не забезпечить сірку, необхідну для ріпаку, її можна вносити окремо. Крім того, численні рекомендації свідчать про те, що внесення сірки раніше є кращим рішенням, ніж одночасне внесення з азотом. Це особливо актуально, оскільки внесення азоту обмежене правилами, які враховують певну порогову температуру або календарну дату (1 березня). Тому внесення сірки раніше може бути виправданим.

У контексті того, як швидко стають доступними окремі форми азоту, внесення карбаміду на ріпак менш виправдане. Це не означає, що це безглуздо. Однак терміни внесення карбаміду мають вирішальне значення. Якщо внесення відбуватиметься на початку вегетації, коли потреба в азоті вже дуже висока, воно буде безглуздим. Амідна форма характеризується тим, що її слід вносити задовго до цього. Однак, у ситуаціях, коли внесення азоту відбувається відносно рано, сечовину все ще можна розглядати.

«Амідна форма також має сенс, коли частина дози азоту була внесена пізньої осені (включаючи внесення карбаміду). Однак навіть у такій ситуації вкрай важливо, щоб це добриво було внесено під ріпак достатньо рано. Наразі ми не маємо жодних знань про погодні умови в лютому, можливі дозволи чи польові умови, які б дозволили раннє внесення», — додають фахівці.

Генетика, тобто сорт, також важлива тут. Сорти, що характеризуються дуже швидкою енергією росту, потребуватимуть достатнього постачання азоту так само швидко після відновлення вегетації. Амідна форма може не забезпечити цього — якщо тільки часткова доза азоту не була перенесена на пізню осінь і вже почала «працювати».

Читати по темі: КАС: як правильно застосовувати, переваги добрива і актуальні ціни

Карбамідно-аміачна суміш є безперечною перевагою. Незаперечною перевагою КАС є те, що він містить усі форми азоту, і добриво не потребує розчинення, а це означає, що для його переміщення по ґрунтовому профілю потрібно трохи менше води. Деякі виробники вирішують застосовувати КАС у двох дозах, тоді як інші обирають комбінацію КАС та іншого азотного добрива. Однак це рішення, безумовно, варто розглянути, пропонуючи компроміс у формі азоту як в амідній, так і в аміачній та нітратній формах.

Велике опитування

Анонімне опитування: Врожайність основних культур у сезоні 2025

Олена Басанець, SuperAgronom.com