Чи доцільно вносити карбамід при сівбі пшениці — пояснили фахівці

Сьогодні, 13:22

Фото: SuperAgronom.com

Доцільність внесення високої дози азоту при сівбі, що є у складі карбаміду, залежить від багатьох факторів. Зокрема, від типу ґрунту, регіону вирощування, базових агрохімічних показників поля, планової норми. Але переважно це недоцільно, стверджують фахівці на сторінці «Відверто про живлення рослин» в мережі Facebook.

Вони зазначають, що «сіяти з карбамідом» означає, де-факто (враховуючи норми внесення 50-100 кг/га), вносити ~25-50 кг/га д.р. азоту.

«Азот (особливо нітратна й амідна форми) — надзвичайно рухомий у ґрунті. 1 мм опадів промиває нітрат (іон NO3 має негативний заряд і не закріплюється в ГВК) вглиб на 0,5-1,5 см, залежно від типу ґрунту (його гранскладу, % фіз. глини). Тобто 15 мм опадів (помірний дощ 40-50 хв) на легко/середньосуглинкових ґрунтах досить легко вимиває азот за межі кореневмісного шару пшениці до фази початку кущення. На важких ґрунтах зі схильністю до переущільнення можливе явище змиву в низини у улоговини, що теж призводить до непродуктивних втрат», — кажуть фахівці.

Додають, що амідний азот ще більш рухливий, адже має заряд 0. А мікробіологічна трансформація аміду в амоній (амоніфікація) теж потребує часу і відповідних умов (амідний азот практично не засвоюється кореневою системою рослин).

«Гектар озимої пшениці до початку кущення здатен засвоїти не більше 15-20 кг/га азоту, якщо говорити про осінню вегетацію загалом (від проростання насіння і до зимового спокою), то це не більше 30-35 кг/га азоту, при оптимальному габітусі рослин і фазі входження в зиму ВВСН 20-21. Осіння вегетація в цьому випадку буде тривати 2-2,5 міс. Протягом такого часу і можливих осінніх опадів значна частка внесеного з сівбою карбаміду «вилетить в трубу», — наголошують вони.

І також підкреслюють, що всі мінеральні азотні добрива мають порівняно високий сольовий індекс (SI), тобто можуть спричинювати так званий осмотичний стрес у рослин, адже конкурують з молодими корінцями за вологу для розчинення (а вона восени під час посівної кампанії в окремих регіонах може бути дуже дефіцитною, як показує історія попередніх років).

«Так, карбамід має показник SI 75, аміачна селітра — 104, сульфат амонію — 68, КАС32 — 71. Для порівняння, моноамонійфосфат (МАР), у формі амофосу (MAP+DAP+гранулоутворюючі компоненти) або РКД NP — всього 26, діамонійфосфат (DAP) — 29. В цілому, всі азотно-фосфорні добрива (безнітратні) мають низький SI. Сольовий індекс формує зазвичай нітратний азот + калій. Так, KCI має 120 SI. Тому, вносячи азотні добрива локально при сівбі, ультралокально, особливо на легких ґрунтах, більше 80-100 кг/га у фізиці, ви ризикуєте отримати «хімічний» стрес і пригнічення сходів, навіть зріджені сходи», — пояснюють експерти.

Негативні наслідки від внесених таким чином азотних добрив можуть бути непомітні, або малопомітні на важких ґрунтах, з високим вмістом ОМ, фіз. глини, що зумовлено високою буферністю таких ґрунтів.

Фахівці радять перед сівбою вносити азотні добрива як вегетаційні підживлення. Зазначаючи, що внесений врозкид, азот рівномірно розподіляється по площі та стимулює галуження (при потраплянні в зону розвитку КС) кореневої системи — внаслідок явища хемотропізму.

Читати також: Внести та не втратити азот: кроки для забезпечення кращого азотного живлення

А от під час сівби краще вносити азотно-фосфорні, азот + фосфор + калій, NPKMe. Тобто акцент на фосфор, адже його рослина саме на старті потребує найбільше.

«Фосфор на етапі сходів та формування КС може бути дуже обмежений в доступності рослинам, адже малорухомий, здатен до ретроградації (утворення важкорозчинних фосфатів), чутливий до локального дефіциту вологи, низьких температур тощо. Фосфор необхідний для формування кореневої системи, є «енергією» для рослин. Тому наявність легкодоступних фосфатів в безпосередній близькості до зони формування КС є важливою передумовою закладки високого потенціалу врожайності наступного року», — наголошують фахівці.

Додають, що решта поживних речовин теж мають свій відсоток засвоєння і додають синергії фосфатам у разі внесення складних комплексних добрив. Важливо, щоб такі добрива в ідеалі мали достатньо високу хімічну чистоту, мали високий % водорозчинних складників (сполук), легко розчинялись в ґрунтовій волозі (власне звідси і суть «стартових» добрив), мали низький SI та містили всі необхідні макро-, мезо- та мікроелементи, підкреслюють експерти.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com