Чи виснажує ріпак ґрунт на калій — пояснили експерти

Передусім зазначається, що є поняття виносу того чи іншого елементу культурою — і поняття потреби на формування 1 т основної й побічної продукції.

«Так, зокрема, ріпак потребує для формування 1 т врожаю 40-50 кг д.р. калію, тоді як виносить лише 10-11 кг/т, тобто 15-20% від потреби. На середню врожайність в Україні 2,5-4 т/га назавжди з поля ріпаку після збирання врожаю за сезон вибуває лише 25-40 кг/га д.р. калію. Досить небагато, при тому, що азоту виноситься втричі більше, фосфору — майже вдвічі більше. Інша біомаса (рештки) ріпаку зазвичай залишається в полі», — йдеться у повідомленні.

Фахівці пояснюють, що калій з решток (листя, стебла, коріння) досить легко повертається в ґрунтове середовище і стає доступним для наступної культури після мінералізації пожнивних решток легше, ніж азот, фосфор (які утворюють органічні сполуки в рослинах, на відміну від калію), мезо- та мікроелементи.

«Тому 25-40 кг — майже непомітно, якщо врахувати, що запаси калію в ґрунтах України (залежно від типу) можуть досягати 5-7 т/га лише у верхньому шарі і, все-таки, якась компенсація виносу присутня, у вигляді припосівних складних добрив з вмістом калію чи простих калійних добрив, внесених під сівозміну», — уточнюють вони.

Читати також: Ґрунт і калій: як досягти ефективного удобрення в різних типах ґрунтів — закордонний досвід

Якщо взяти інші поширені культури, соняшник або сою, чиї середні врожайності по Україні приблизно подібні до ріпаку, то винос калію тут в 2,5 рази більший, ніж з ріпаком — 24-25 кг/т товарної продукції. Тобто на умовні 3 т врожаю з поля назавжди за сезон вибуває 70-75 кг д.р. калію. Кукурудза, до прикладу, має порівняно невисокий винос на 1 т врожаю — бл. 4,5 кг, проте, враховуючи її середню врожайність в українському «кукурудзяному поясі» в межах 8-12 т/га, винос валовий може бути значно вищий, ніж на середню врожайність ріпаку в цих же умовах, стверджують фахівці.

«То чому ж ріпак виснажує ґрунт? Проблема точно не у виносі калію, як бачимо. Ріпак має досить високий транспіраційний коефіцієнт, 740-750 (кількість вологи на формування одиниці сухої речовини рослини), в 1,5-2 рази вищий, ніж у зернових культур (пшениця, кукурудза тощо). Що логічно, адже ріпак — технічна олійна культура, а для утворення жирних кислот (олії) треба багато води. Ну і в ріпака є певна специфіка щодо кореневих ексудатів, що утворюються в процесі росту рослин та під час мінералізації решток культури і можуть пригнічувати інші рослини (наочно можна оцінити у ланці сівозміни ріпак-кукурудза)», — підсумовують експерти.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Вирощування озимого ріпаку в Кищенцях: strip-till, no-till, mini-till — урожайність 3,4 т/га

Мистецтво живлення рослин

Все про живлення культур