Органічні добрива: як правильно оцінити поживну цінність гною та посліду

Як пише Farmer.pl, на практиці одна й та сама доза гною або рідкого органічного добрива може забезпечити абсолютно різну кількість азоту, фосфору та калію.

«Одним з найважливіших параметрів, що визначають цінність органічного добрива, є вміст сухої речовини. Чим вищий вміст сухої речовини, тим вища концентрація поживних речовин та органічних речовин. Саме в сухій речовині містяться азот, фосфор, калій, магній та мікроелементи, а не у воді. Тому добрива з вищим вмістом сухої речовини не тільки забезпечують більше поживних речовин, але й ефективніше підтримують утворення гумусу та покращують структуру ґрунту», — зауважують фахівці.

Читати також: Як гній може підвищити врожайність: 10 років досліджень в Австралії

Вони наголошують, що хоча «гній» часто називають однією групою добрив, його склад може істотно відрізнятися. Це залежить від виду тварини, способу годівлі, кількості підстилки та технології утримання.

• Гній великої рогатої худоби зазвичай містить фосфор близько 3–4 кг на тонну добрив, тоді як калій — 6–7 кг.
• Свинячий гній, навпаки, зазвичай містить більше фосфору — близько 7–8 кг/т — але менше калію — 5–6 кг/т. Вміст азоту в обох типах добрив може коливатися від 3 до 8–9 кг/т.
• Пташиний послід залишається найбагатшим природним добривом. Свіжий послід зазвичай містить 10–15 кг азоту, 6–9 кг фосфору та 6–7 кг калію на тонну добрива. У більш сухій масі ці значення можуть зростати до 20–25 кг азоту, 15–20 кг фосфору та 12–14 кг калію на тонну.

«Однак такі високі концентрації поживних речовин вимагають обережності. Надмірні дози можуть призвести до пошкодження рослин та проблем, пов'язаних з надлишком азоту в ґрунті», — додають фахівці.

Однак, кажуть вони, на відміну від мінеральних добрив, поживні речовини, що містяться в натуральних добривах, спочатку повинні пройти процес мінералізації. Це означає, що значна частина азоту, фосфору та мікроелементів стає доступною для рослин лише після того, як органічні сполуки розкладаються ґрунтовими мікроорганізмами. Швидкість цього процесу залежить насамперед від температури та вологості ґрунту. У прохолодні, сухі весни натуральні добрива розкладаються повільніше, а поживні речовини стають доступними для рослин пізніше, ніж у теплі, вологі роки.

«Найбільші відмінності між натуральними та мінеральними добривами стосуються азоту. У гної більша частина азоту присутня в органічних формах, які потребують розкладання. У рідкому гної, навпаки, значна частина – це амонійний азот, який може бути поглинений рослинами набагато швидше. За оцінками, у рік внесення рослини використовують приблизно 35–40% азоту, що міститься в гної. У випадку рідкого гною цей показник може зрости до 60–70%, особливо при весняному внесенні. Для порівняння, використання азоту з мінеральних добрив часто сягає 70–80%. Тому рідкий гній забезпечує рослини азотом швидше, тоді як гній має триваліший ефект», — підкреслюють фахівці.

Серед основних поживних речовин калій є найбільш доступним для рослин. Це пояснюється тим, що він не утворює постійних органічних зв'язків і присутній у природних добривах у тій самій формі, в якій він поглинається кореневою системою. На практиці це означає, що рослини можуть використовувати до 50–60% калію в рік внесення добрив. Цей рівень подібний до ефективності мінеральних калійних добрив.

Читати також: За п'ять років вміст гумусу в ґрунті зріс із 3,1% до 4,2%: аграрій поділивя досвідом застосування компосту і дигестату

Щодо фосфору, то значна частина цього елемента міститься в органічних сполуках, які мають бути розщеплені мікроорганізмами. Тільки тоді він стає доступним для рослин. Це означає, що навіть натуральні добрива, багаті на фосфор, не зможуть повністю замінити стартові добрива, що вносяться під час посіву, особливо у випадку культур, чутливих до дефіциту фосфору в прохолодному ґрунті, таких як кукурудза.

«Одна з найбільших переваг натуральних добрив – їхня тривала дія. Поживні речовини вивільняються не одразу, а поступово протягом наступних сезонів. Це стосується як макроелементів, так і мікроелементів. На практиці це означає, що переваги використання гною, рідини або пташиного посліду помітні не лише в рік внесення, але й у наступні роки вирощування. Тому, плануючи удобрення, варто враховувати не лише поточні потреби рослин, але й поживні речовини, що залишилися в ґрунті від попередніх застосувань натуральних добрив», — підсумовують польські фахівці.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій