Коли вапнування можна проводити восени по сходах ріпаку, розповіли польські фахівці

Як зазначають польські фахівці, цьогоріч у багатьох випадках не було достатньо часу для підготовки поля для ріпаку. Були ситуації, коли майже одразу після збирання зернових поле розпочинали готувати під сівбу ріпаку. У деяких сценаріях раніше заплановані обробки скасовували через короткий проміжок часу між збиранням урожаю та сівбою. Були також ситуації, коли ґрунтообробні роботи були зведені до мінімуму, щоб запобігти додатковому висиханню ґрунту.

«Незважаючи на сильні опади в липні, ріпак у багатьох регіонах сіяли в дуже сухий ґрунт. Вапно вносили під ріпак не скрізь, проте це культура дуже чутлива до невідповідного pH. Звичайно, проблема занадто низького pH також впливає на зернові. У цих культурах також варто застосовувати вапно в екстреному випадку, якщо це необхідно», — йдеться у повідомленні.

Озимий ріпак поглинає 45-60 кг кальцію з кожної тонни врожаю. Тому при врожайності 4 т/га можна очікувати втрати до 240 кг цього поживного елементу з гектара.

Втрата кальцію відбувається не лише через поглинання рослинами. Іншою причиною є вимивання кальцію з ґрунту. За оцінками, щорічна втрата кальцію через опади становить приблизно 200 кг/га (залежно від типу ґрунту). Найшвидша втрата не лише кальцію, а й інших поживних речовин відбувається на легких ґрунтах, які мають меншу здатність утримувати окремі макроелементи.

Водночас, наголошують автори, азотне удобрення сприяє зменшенню вмісту кальцію.

«Вносячи азот (наприклад, аміачну селітру або сечовину), ми підкислюємо ґрунт. Вважається, що для нейтралізації 1 кг N потрібна така ж кількість CaO (або навіть 1,5 кг CaO на 1 кг N). Азотні добрива, що містять сірку, ще більше підкислюють ґрунт. Як правило, для нейтралізації підкислюючого ефекту слід вносити 2 кг CaO на 1 кг S. Це особливо важливо в контексті ріпаку. З одного боку, він поглинає значну кількість CaO з ґрунту, але з іншого боку, він чутливий до дефіциту як сірки, так і азоту, які є компонентами, що підкислюють ґрунт», — вказують вони.

І додають, що коли йдеться про правильний pH ґрунту для ріпаку, мова йде про досить широкий діапазон: 6,0-7,2, хоча оптимальним вважається діапазон вище 6,5. Варто також зазначити, що чим важчий ґрунт, тим вищим має бути pH (у межах зазначеного вище діапазону).

У будь-якому разі, занадто низький pH призведе до зниження поглинання поживних речовин. Дослідження показують, що при pH 4,5 ефективність удобрення багатопоживними добривами не перевищує 30%. Однак, при значеннях pH, близьких до 5,0, поглинання азоту лише трохи перевищує 50%, а поглинання калію перевищує 60%. Лише при pH 6,0 поглинання калію наближається до 100%, а поглинання азоту становить приблизно 90%. При pH 7,0 можливе повне поглинання N, P та K.

Варто зазначити, що за будь-якого сценарію, коли pH нижчий за оптимальний, фосфор засвоюється найменше. Крім того, хоча при pH 6,0 азот засвоюється на 90%, а ефективність поглинання калію становить майже 100%, ефективність поглинання фосфору становить лише 50-60%. Теоретично, поглинання фосфору ріпаком нижче, ніж азоту та калію, але варто зазначити, що кожна тонна фосфору вимагає приблизно 25 кг цієї поживної речовини. Однак, навіть при pH близькому до оптимального, рослини зможуть використовувати максимум 50-60%.

Це показує, скільки поживних речовин, що постачаються, можуть бути неефективними при низькому pH ґрунту. А це означає марну трату грошей.

«Ми зосереджуємося на екстреному внесенні кальцію в ріпак, а зараз уже жовтень. Звичайно, ми не зможемо компенсувати втрати, що виникли через погане засвоєння поживних речовин у початковий період розвитку рослин. Однак нам все одно доведеться вносити азотні добрива ранньою весною (а за деякими технологіями ще й пізньої осені — сечовину). Також ми внесемо калій, сірку та магній. Немає сенсу вносити фосфорні добрива, оскільки підживлення цим поживним речовиною дуже неефективне. Однак при низькому pH жоден із згаданих вище поживних речовин, які будуть внесені пізніше, не буде повністю засвоєний рослинами. Тому варто розглянути екстрене внесення вапна зараз, восени. Хоча ця дата вже є екстреним рішенням. Однак це все одно буде кращим рішенням, ніж пізнє підживлення ранньою весною», — наголошують автори.

Зазвичай, чим більше азотних та сірчаних добрив, тим більше уваги слід приділяти CaO. Це важливо, оскільки кальцію в ріпаку також може бракувати на сильніших ділянках з теоретично кращим потенціалом врожайності, де зазвичай використовуються вищі дози N.

Для підживлення зазвичай рекомендуються швидкодіючі форми карбонатного вапна або магнієвого карбонатного вапна. Крім того, рекомендовані дози слід зменшити порівняно з потенційною дозою, що вноситься перед сівбою або під попередню культуру (на цілих 50-60%).

Переклад SuperAgronom.com

Велике опитування

Анонімне опитування: Врожайність основних культур у сезоні 2025