Дефекат — засіб, щоб вгамувати кислотність ґрунту та дефіцит кальцію

18 травня 2024, 10:00

2717

Фото: з відкритих джерел

Дефекат

Дефекат — меліорант, утворений з відходів переробки цукрових буряків, який застосовують для розкислення ґрунтів шляхом вапнування і покращення їхньої родючості.

Дефекат утворюється під час виробництва цукру із цукрових буряків, у процесі так званої дефекації. У ході цього процесу цукровий сік проходить очистку від сторонніх домішок, що перешкоджають кристалізації сахарози. Для цього цукровий сироп перемішують з негашеним вапном. В результаті утворюється побічний продукт — дефекатний бруд, вихід якого складає 8-12% від маси буряка, що переробляється.

Переваги дефекату

Лікує дефіцит кальцію в ґрунті: 1 т дефекату містить 400-500 кг СаО.

Нестача кальцію або його недоступність для рослин призводить до зупинки ростових процесів рослини, розвитку стебла і кореневої системи. Більше того, кальцій сприяє засвоєнню рослинами мінеральних добрив, яке, внаслідок дефіциту елемента, за різними даними може знизитися до 20-30%.

Нерідко, якраз таки підвищена кислотність ґрунту є причиною дисбалансу кальцію і магнію в ґрунті.

Крім кальцію дефекат містить азот, калій, фосфор, магній, сірку.
Знижує кислотність ґрунтів.
Покращує водопроникність ґрунту.
Сприяє накопиченню в ґрунті азоту і фосфору.

Відомо, що реакція ґрунтового середовища повинна бути нейтральною або близькою до нейтральної — рН від 6 до 7,2. Це потрібно як для нормального розвитку рослин, так і для отримання ними доступних елементів живлення. Тобто, щоб внесені добрива спрацювали.

Читати по темі: Хімічна меліорація грунтів: меліоранти та їх застосування

Деякі культури дуже чутливі до надмірної кислотності ґрунтів. Мова йде про цукрові буряки, соняшник, сою і ріпак. Нормалізація pH ґрунту також допомагає усунути проблеми із забур’яненістю поля. Зокрема, хвощем польовим, який розвивається на кислих ґрунтах.

Які завдання вирішує дефекат?

Залежно від кислотності ґрунту більшість фахівців рекомендує проводити вапнування ґрунту дефекатом раз на 5 років. Втім, існують випадки, коли цю процедуру повторюють через рік, поки не досягається бажаний результат. Так, наприклад, довелося робити ФГ «Врожайне». Під час АгроЕкспедиції у 2018 році голова господарства Анатолій Дідик розповів, що за порадою фахівців вносити 7-8 т/га дефекату і через рік процедуру повторили. За три роки практики культури почували себе набагато краще, що позначилося збільшенням врожайності.

Проблема №1 — ґрунти поблизу лісу з низьким вмістом кальцію

Дефіцит кальцію в ґрунті та вирощування цукрових буряків — гарний привід спробувати дефекат. І хоча дефекат не покриває повністю потребу рослин у кальції і використовується більше як спосіб «вирівняти» рН ґрунту, у ПП «Агрофірма «Лугове» склалася інша ситуація.

Вперше тут спробували хімічну меліорацію ґрунтів дефекатом три роки тому. Керівник Роман Папроцький розповів, що господарство турбувала не скільки проблема закислених ґрунтів, скільки дефіцит кальцію в них.

«Лише близько 3% наших ґрунтів мають високу кислотність, тоді як решта, навпаки, з високим pH. Але навіть на тих ґрунтах, де pH 7,6-8, вміст доступного кальцію у ґрунті низький. Наприклад, це поля біля лісу», — поділився він.

Він додав, що результати проведеного аналізу ґрунту свідчать, що вміст кальцію пов'язаний з вмістом органічної речовини. Є кальцій — є гумус, немає кальцію — немає й гумусу.

Іншим чинником на користь дефекату стало вирощування цукрових буряків. Згідно угоди із Радехівським цукровим заводом, господарство забирає частину дефекату, що близько 6% від зданої кількості буряку.

Крім цукрових буряків господарство цього року вирощує озимі (пшеницю, жито, ячмінь і ріпак), ярий ріпак, соняшник, трохи кукурудзи на зерно і на силос та сою. Зі слів Романа Папроцького, остання позитивно відреагувала на внесення дефекату протягом двох років, віддячивши прибавкою врожайності 0,7 т/га.

Проблема №2 — торфоболотні ґрунти і брак кальцію, вилягання кукурудзи

Рівень pH у цих ґрунтів 7-7,6, але теж бракує доступного кальцію, каже керівник «Агрофірма «Лугове». Для експерименту на полі площею 20 га на 10 га внесли дефекат, а решту залишили як є. Позитивний результат побачили по картах урожайності в кінці сезону.

Друга проблема — це високий вміст азоту в торфоболотних ґрунтах, який спричиняє вилягання навіть найбільш стійких до цього культур як кукурудза.

«Стебло стає крихким і при сильному вітрі переламується. На такому полі ми внесли дефекат і посіяли тритикале. Дещо вдалося знизити вилягання», — каже Роман Папроцький.

Загалом на полях, де застосовують дефекат, відмовилися від внесення азотних добрив. До цього вносили 150 кг/га сульфату амонію. На торфоболотних ґрунтах в господарстві низький вміст калію, тому його вносять додатково, також фосфор.

Норму внесення дефекату розраховують відповідно до вмісту кальцію в ґрунті, від 10 до 15 т/га. Обробіток ґрунту — глибоке рихлення для заробки рослинних решток.

Проблема №3 — кислі ґрунти і низька врожайність ріпаку

Власне те, з чого починали меліорацію у «Волинь-Зерно-Продукт». За словами керівника департаменту агровиробництва Ярослава Мазуренка, практикувати внесення дефекату почали ще 10 років тому, в 2014 році, коли мали проблему із закисленістю ґрунту на окремих полях.

«Крім дефекату на таких полях ми вносили сульфат магнію замість сульфату амонію. Тобто, коригували навіть систему живлення, щоб покращити кислотність ґрунту», — пояснює він.

Норма внесення дефекату 3-5 т/га. Ґрунти легкі, а тому обробіток ґрунту — культивації на глибину 18-22 см.

Роки роботи з дефекатом дають результат. Нині ґрунти в господарстві слабо кислі, нейтральні або слабо-лужні. Урожайність сільгоспкультур теж покращилася. Зі слів Ярослава Мазуренка, в 2017 році з проблемних полів ледве збирали 3 т/га озимого ріпаку. Але шляхом меліорації із застосуванням органічних добрив протягом трьох років урожайність вдалося вирівняти і зараз отримують 4 т/га ріпаку на легких ґрунтах.

Торік мали такі результати:

Озимий ріпак — 4,1 т/га
Озима пшениця — 7,4 т/га
Озимий ячмінь — 8,6 т/га
Соняшник — 3,3 т/га
Соя — 3,2 т/га
Кукурудза — 11,5 т/га

Цього року мають 5-пільну сівозміну. Вирощують озиму пшеницю, озимий ріпак, цукрові буряки, сою і кукурудзу. Дефекат тепер вносять раз на 4-5 років і лише за потреби згідно аналізу ґрунту. І якщо раніше на полях розкидали 5 тис. т дефекату на рік і навіть більше, то зараз менше і рідше. Зважають на кислотність та співвідношення кальцію і магнію в ґрунті.

До того ж, у «Волинь-Зерно-Продукт» застосовують органічні добрива, які теж сприяють зниженню кислотності.

Як вносити дефекат: поради

Дефекат має сіре забарвлення, розсипчасту структуру, містить 20-30% мінерального мулу. Його можна використовувати на різних типах ґрунтів.

За даними, які наводить ТОВ «Радехівський цукор», щоб розрахувати необхідну норму дефекату, потрібно помножити рекомендовану кількість CaO на 3,33.

Розчинність дефекату у воді нижча, ніж у гіпсу, але вища, ніж у крейди.

Для внесення дефекату зазвичай використовують розкидачі для органічних добрив. Але дефекат за своєю структурою неоднорідний, тому перед внесенням у ґрунт дефекат слід просушити і просіяти крізь сито 2-5 см. В іншому разі є ризик нерівномірного розподілу меліоранту. З такою проблемою випадково зіткнулися в господарстві «Агро-Регіон», про що головний агроном господарства Юрій Лисак розповів у ході агробізнес-конференції OK Agro, яка відбулася в листопаді минулого року. Під час моніторингу посівів фахівці помітили відставання рослин соняшника в рості і розвитку. При чому явище було не суцільного характеру, а смугове — через кожні 8 м посіву.

«Перша думка — затримка росту, через те, що не внесли грамініцид. Ми підняли дрон і побачили, що недорозвинені рослини траплялися через кожні 8 м. Згідно моніторингу полів ми проаналізували всі проходи технікою і визначили, який з агрегатів має таку колію. Ним виявився 12-метровий розкидач, яким ми вносили дефекат. Додаткові аналізи показали, що на тих ділянках, де соняшник ріс погано, pH ґрунту був в районі 4,5-4,6, тоді як на ділянках, де культура розвивалася нормально — 5,7-6,8. Вміст органічної речовини був однаковий в обох випадках, вміст фосфору і калію достатній, а ось кальцію в буфері, де вносили дефекат, було в кілька разів більше. Дефекат пилуватий і проблема в тому, що коли ми розкидаємо на 12 м, за розкидачем летить дрібна фракція, яка найбільш реактивна і швидко вступає в реакцію. А далі летить крупніша», — поділився досвідом Юрій Лисак.