У разі занесення збудника раку картоплі на поле уся продукція стає непридатною для реалізації: рекоменації Держспоживслужби

У разі занесення збудника на поле, вся продукція стає непридатною для реалізації, а заражена ділянка надовго втрачає придатність для вирощування картоплі та інших культур. Спори патогену можуть зберігатися у ґрунті багато років, тому ліквідація вогнищ потребує суворого дотримання фітосанітарних вимог і часу.

Як розпізнати рак картоплі

Основним господарем патогену є картопля (Solanum tuberosum). Захворювання уражує переважно бульби та столони, рідше — стебла і листя. Найбільш типовий симптом — бородавчасті нарости на бульбах, які з часом набувають форми, схожої на суцвіття цвітної капусти. Ураження викликає деформацію, загнивання та повну втрату товарного вигляду бульб.

Шляхи поширення збудника

Патоген передається різними шляхами, зокрема:

• через заражений садивний матеріал;

• з інфікованим ґрунтом (на колесах техніки, взутті, інструментах);

• через тару, гній, паводкові води, а також повітряні потоки — у разі висихання заражених рослинних решток.

Особливу небезпеку становить висока стійкість спор до несприятливих умов — це дозволяє патогену залишатися активним десятиліттями.

Рекомендації для аграріїв

Для запобігання поширенню хвороби Держпродспоживслужба рекомендує дотримуватись комплексу заходів профілактики та моніторингу:

• використовувати сертифікований, здоровий садивний матеріал, стійкий до S. endobioticum;

• здійснювати сортозаміну кожні 4–5 років навіть для стійких сортів;

• впроваджувати сівозміну з перевагою зернових, зернобобових і технічних культур, уникаючи пасльонових;

• уникати залуження уражених ділянок — багаторічні трави можуть зберігати патоген у ґрунті;

• забезпечувати ізоляцію насіннєвих ділянок — не менше 1 км від виробничих площ;

• на присадибних ділянках перед висадкою мити бульби у слабкому лужному розчині;

• уражені бульби та рештки знищувати шляхом спалювання;

• не згодовувати заражену сиру картоплю тваринам — лише після термічної обробки.

Дії у разі підозри

При виявленні характерних симптомів раку картоплі агровиробникам рекомендується негайно звертатися до територіального органу Держпродспоживслужби. Самостійні спроби боротьби з патогеном можуть сприяти його подальшому поширенню.

Занесення збудника на нові території створює загрозу не лише для конкретного господарства, а й для усього аграрного сектору. Масштабні спалахи хвороби ускладнюють експорт продукції, завдають збитків сільгоспвиробникам та порушують фітосанітарну безпеку держави.