Появу сарани можна було спрогнозувати, а зараз аграрії відмовляються від боротьби з нею, бо врожай «згорів»

Клімат змінився, тривала посуха сприяла розповсюдженню сарани, проте спрогнозувати її появу та напрямки розповсюдження можна було б, моніторячи кладки і контролюючи початок міграції.

«Скажімо так, ніхто не проводив такий моніторинг, переважно через воєнні дії, адже сарана поширювалася з прифронтових регіонів. Зараз з сараною боротися дуже складно, потрібні комплексні заходи. Раніше, років 20 тому, коли був спалах розповсюдження сарани на Донеччині, для швидкого реагування працювали авіацією. На жаль, зараз авіація недоступна через, знову-таки, воєнні дії, тому боротьба з сараною ускладнюється», — каже Сергій Корнюшенко.

Читати також: Павутинний кліщ атакує соняшник: аграрії фіксують нові загрози через спеку

До того ж, каже фахівець, у південних регіонах, тій же Миколаївській області, соняшник вже просто «горить» через посуху та спеку, врожаю аграрії вже не сподіваються. Відповідно, боротися за такі посіви не мають ні засобів, ні бажання.

«Сарана доволі швидко перелітає з місця на місце, тому і реагувати потрібно дуже швидко. Системні інсектициди проблему не вирішують. Ну обробили посіви, але ж сарана не загине, доки оброблені рослини не поїсть. Є фумігаційні машини, які розпилюють інсектицид, але тут теж потрібно дуже швидко реагувати. До того ж не можна передбачити напрямок вітру, а сарана часто летить за вітром», — пояснює Сергій Корнюшенко.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Спека, воєнні дії та знищення Каховського водосховища — основні причини масового поширення сарани у деяких південних областях