Цьогорічне зниження урожайності ранніх зернових спричинене цілим комплексом негативних факторів, який зустрічається не так часто — НААН

Про це йдеться у звіті фахівців НААН України за червень 2025 року, оприлюдненому АПК-Інформ.

Зазначається, що зниження урожайності ранніх зернових спричинене цілим комплексом негативних факторів, які в такій комбінації зустрічаються не так часто протягом останніх років, коли кліматичні зміни стають дедалі відчутнішими.

Зокрема:

• тривала посуха, яка власне розпочалася ще в минулому році й істотно вплинула на запаси продуктивної вологи в ґрунті, які навіть після зимового періоду залишалися надзвичайно низькими,
• підвищена температура повітря та недостатня кількість опадів,
• доволі пізні заморозки, які вже в кінці квітня та на початку травня відмічалися другий рік поспіль,
• суховійні вітри, які, наприклад, спостерігалися наприкінці першої декади червня на тлі надзвичайно високих температур повітря (в окремі дні вище 36°С), що для окремих регіонів було своєрідним рекордом за останні 130 років спостережень саме для цього календарного терміну.

Все перелічене зумовило ушкодження рослин, передчасну втрату ними листкового апарату, прискорило розвиток і в кінцевому результаті негативно позначилося на їх продуктивності.

Читати також: На півдні посуха знищила десятки тисяч гектарів посівів

Вже зараз, на початку збиральних робіт, низка експертів стверджують, що цьогорічне скорочення виробництва зерна пшениці, можливо, становитиме 10% порівняно з минулим роком. Тобто за оптимістичним сценарієм валовий збір зерна основної зернової культури очікується на рівні 20 млн тонн. Але необхідно розуміти, що за несприятливих умов збирання втрати врожаю можуть бути дещо більшими, найперше це стосується південних районів, де і так стан посівів залишається дуже складним», — кажуть фахівці.

При цьому додають, що все ж можливою компенсацією часткового недобору зерна в степовій зоні може стати порівняно непоганий стан посівів озимини в центральних та західних областях країни, де за відносно менших посівних площ, але за значно вищої врожайності можна отримати доволі значні валові збори зернової продукції.

«Важливо зазначити, що, крім об’єктивних причин такого стану посівів — а це складні погодні умови, звичайно, є і суб’єктивні, тобто ті, на які можна впливати безпосередньо в кожному господарстві, хоча і не все так просто змінити та покращити», — наголошують фахівці.

І перелічують ці чинники:

• по-перше, це незадовільні попередники для озимини, насамперед соняшник, який залишає після себе надзвичайно мало поживних речовин та особливо агрономічно цінної вологи в ґрунті;
• по-друге, низький рівень забезпеченості посівів основними елементами живлення, зокрема азотом, ще в осінній період, що за достатньої їх кількості дало б змогу рослинам восени та навіть взимку, коли не раз відновлювалися процеси їх життєдіяльності, утворити більш потужну надземну масу, а особливо кореневу систему, тим самим дозволивши б озимині використовувати вологу з більш глибоких шарів ґрунту;
• по-третє, використання сортів іноземної селекції, які переважно відрізняються низькою адаптивністю до наших умов та можуть забезпечити пристойний урожай лише за умов, коли кількість опадів у весняно-літній період як мінімум буде на рівні або ж перевищуватиме середню багаторічну норму.

Зазначають, що також можна згадати і необґрунтовані норми висіву насіння та глибину його висівання в ґрунт, а також захисний комплекс та післядію гербіцидів, які застосовувалися на посівах соняшнику, як попередника озимини, ще минулого року.

Враховуючи незадовільні запаси продуктивної вологи в ґрунті після зимового періоду, а вони становили на посівах після соняшнику в метровому горизонті близько 100 мм (а це лише 60% від нормативних значень, що відмічалося вперше принаймні за 7 останніх років), усі сподівання аграріїв на достатню кількість опадів, наприклад у квітні, який за останні роки відзначався підвищеною кількістю атмосферної вологи, на жаль, не справдилися, кажуть експерти.

«В цьому місяці випало лише 26 мм опадів, або 63% кліматологічної норми. В результаті цього навіть за порівняно дощової погоди в травні на час фази колосіння пшениці озимої кількість агрономічно цінної вологи в метровому горизонті ґрунту залежно від попередника становила від 30 до 45 мм, що, наприклад, на посівах після соняшнику становило лише третину середньої багаторічної норми. Тобто така кількість атмосферної вологи лише на короткий час зволожила верхні шари ґрунту, дещо покращила стан рослин, але не змогла радикально змінити ситуацію на полях», — додають вони.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Для посушливих зон максимальна норма азоту під пшеницю має становити 70 кг/га по д.р. й лише в осіннє внесення — Авраменко