Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
На Кіровоградщині аграрій відмовився від no-till на користь технології вертикального обробітку ґрунту
В умовах аридизації клімату аграрії Кіровоградщини змушені шукати рішення, аби зберегти стабільність виробництва без шкоди для ґрунту і втрати вологи. Не стало винятком господарство «ОМІ», яке віддає перевагу гнучкості у виборі культур і адаптації обробітку ґрунту.
Своїм досвідом ділиться дирректор господарства Владислав Іщенко, у матеріалі: «Оранка вже «програє» на Кіровоградщині: аграрії поступово змінюють підходи до технологій обробітку ґрунту».
Загалом в сівозміні господарства присутні пшениця (в тому числі тверда), ячмінь, соя, соняшник, озимий горох і гречка. А для обробітку ґрунту з 2019 року використовують агрегат Salford RTS.
До 2006-2007 року в господарстві був класичний обробіток: оранка, глибоке рихлення, культивація. Колись планували перейти на strip-till, але фінансово не «потягнули». Пробували зайти в no-till, але ця технологія господарству не підійшла, тож шукали інші рішення.
«Ми працювали, мабуть, років п'ять суто на no-till. Знову ж таки, з нашою кількістю опадів багато що в нас не виходило: постійна прив'язка до хімії, ґрунт дуже ущільнився, не було тієї структури. Після того ми почали застосовувати тільки глибоке рихлення, комбінувати його з дискуванням. Була ще культивація. І тільки з 2019 року ми купили агрегат RTS 2100 від Salford. Дуже я хотів його випробувати. За рахунок тих дисків, тієї хвилі, за рахунок пружини та імпульсу, ґрунт, можна сказати, на капілярному рівні пробивається до 70 см, ґрунт дихає. Але після проходу нічого не видно. Тим не менш, за оці 5-6 років, структура ґрунту настільки сформована, що в мене по полю вже кругом є черв'як. Я забув, що є рихлення. Ходжу по полю з пенетрометром, а він в мене тоне», — поділився Владислав Іщенко, директор ФГ «ОМІ».
Як зазначив Владислав, в основному застосовують агрегат вже по післяжнивних рештках. Наприклад, коли зібрали зернові, відразу заходять готувати поле під ріпак, або на наступний рік уже під соняшник, під ярі культури. Задіюють на всі культури на всіх полях.
«Буває таке, що і по два рази на рік. Грубо кажучи, дві діагоналі беру, щоб краще розрихлило. Хоча в цьому році, щоб десь підрівняти я задіяв диски. Диски в мене ще лишились, плуги всі продав. По осені в мене ще є задумка купити агрегат CULTRO. Це подрібнення стерні і розтягування пожнивних решток по полю, щоб рівномірний був шар. Зріз пшениці не під самий майже корінь, а сантиметрів 20-30 лишати і потім цю всю оцю всю солому замульчувати», — пояснив Владислав Іщенко.
Меланія Несмачна, SuperAgronom.com



