Весняна посівна може коштувати аграріям 200 млрд грн

Він нагадав, що це вже четверта весняно-посівна кампанія, яку Україна проводить в умовах повномасштабного вторгнення.

Експерт вважає, що ця посівна не буде легкою. Через погодні умови, які складалися ще з осені, не вдалось досіяти по озимому клину, тож тепер потрібно наздоганяти ярими. Менше посіяли й озимого ріпаку та частково пшениці, а жито залишилося на тому ж рівні, хоча його площі значно зменшилися.

Так, практично всі області розпочали весняно-польові роботи, проте інтенсивність залежить від дозрівання ґрунту та погодних умов. Забезпеченість матеріальними ресурсами варіюється по областях, а найбільша проблема, окрім бомбардувань прифронтових регіонів — нестача кадрів, каже Коваль.

«Ми відчуваємо «голод кадрів». Це ми констатуємо вже котрий рік поспіль і ця проблема посилюється, на жаль. Ніде не ділася проблема з фінансуванням. Ця кампанія швидше за все перевалить десь 200 мільярдів гривень. Це величезна цифра, яку потрібно розуміти, з яких ресурсів профінансувати», — зауважив Коваль.

Експерт наголосив, що питання кредитів на деокупованих територіях досі не вирішено системно, а програми підтримки, які раніше активно рекламувалися, зараз скорочуються, зокрема USAID згортає деякі з них, що викликає щоденні проблеми.

«Я б не казав, що це якісь кардинальні фактори, які будуть змінювати наше ставлення до посівної кампанії, але на них потрібно реагувати. Ми реагуємо і будемо вирішувати», — запевнив Коваль.

Як повідомлялось, аграрії у 15 областях України вже засіяли 83 тисяч гектарів ярих зернових та зернобобових культур. За даними Мінагрополітики, в Україні планують збільшити площі під ярою пшеницею через стабільний попит переробних підприємств та експортерів.

Інфобук Агробізнес України у 2023/24 МР

Як відбувається трансформація агросектору за роки війни

Олена Басанець, SuperAgronom.com