Росіяни знищили унікальну 50-річну дев'ятипільну сівозміну на Харківщині

«У 2022 році мав виповнитися ювілей — рівно 50 років з дня заснування цієї унікальної сівозміни, яка є одна із небагатьох у світі, де впродовж 50 років досліджувалося чергування різних культур. Це дев'ятипільна зерно-просапна сівозміна відділу рослинництва і сортовивчення Інституту рослинництва імені Юр'єва, — каже науковець.

Сівозміна складається з дев'яти полів, кожне з яких було розбито на кілька смуг удобрення. В першій смузі удобрення не застосовували і досліджували як за рахунок природної родючості формується врожайність у різних сільськогосподарських культур. Наступна смуга — органічне удобрення, далі — система мінерального удобрення і система органомінерального удобрення. Крім удобрення на цих полях науковці вивчали різні строки сівби, норми висілу, вплив попередників, глибину сівби, сорти, системи захисту тощо.

Але внаслідок російської агресії ця сівозміна була втрачена, оскільки в 2021 році було засіяно лише два поля озимої пшениці, наступні поля мали засівати ярими навесні 2022-го, однак ця територія опинилася в зоні інтенсивних бойових дій.

Зібрати урожай озимих культур з двох полів вдалося лише після деокупації області і розмінування у 2022 році. Але інші сім полів залишилися незасіяними. Нині всі дев'ять полів унікальної сівозміни заростають бур'янами, на цих полях велика кількість вирв від снарядів, багато решток розірваних і нерозірваних снарядів, мін.

Читайте також: Забруднення ґрунтів важкими металами в місцях падіння авіабомб та згорілої техніки: дослідження в Сумській області

Сергій Араменко додає, що розмінувати своїми силами Інститут як державна установа не може. До того ж, сільськогосподарська техніка установи пошкоджена або знищена під час бомбардувань. У НААН, у свою чергу, не відреагували на проблему. 

«Я взагалі не розумію для чого існує цей каральний орган, єдина функція якого — лише перерозподіл державних грошей. Ніякої допомоги, ніякої підтримки від Національної академії аграрних наук ми не одержали по сьогоднішній день. Ніхто не приїхав із керівництва академії жодного разу за всі три роки війни до нашого селекційного центру. Ні разу. Ніхто не поцікавився ні цією сівозміною, ні взагалі як ми тут працюємо, — обурився науковець. 

Наразі в Інституті шукають шляхи для розмінування полів цієї сівозміни і закликають небайдужих допомогти. 

«Можливо хтось, хто дивиться це відео зможе якось допомогти, то будемо дуже вдячні. Ситуація така, що на сьогоднішній день ця сівозміна в запущеному стані і чим довше вона буде знаходитися в такому стані, тим важче її потім буде привести до ладу, — додав Сергій Авраменко.

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій