Плануючи норми азоту для внесення під озиму пшеницю навесні варто звернути увагу на вміст цього елементу в ґрунті — польські фахівці

Серед озимих зернових культур пшениця має найвищу потребу в азоті. Розрахункова потреба в поживних речовинах на тонну зерна і соломи становить близько 30 кг/т (зазвичай говорять про діапазон від 28 до 32 кг N/т). Це означає, що при врожайності 7 т/га пшениця повинна мати близько 210 кг азоту. Для дуже високих врожаїв, на рівні 9 т/га, ми вже говоримо про 270 кг N. Звичайно, це кількість азоту з усіх джерел.

Плануючи весняне підживлення, також слід враховувати те, що «пропонує» ґрунт. Не варто, наприклад, планувати 9 т/га на мозаїчних ґрунтах з переважанням IV/V класу. Такі ґрунти не мають потенціалу для дуже високої врожайності, і навіть досить високого рівня мінеральних добрив може бути недостатньо для досягнення такого результату. І навіть якщо б змодельовані погодні умови настали, було б дуже дорого забезпечити таку кількість азоту для такого високого врожаю лише у вигляді мінеральних добрив. Це пояснюється тим, що слабші ґрунти не мають такого великого буферу азоту. На слабких ділянках вміст азоту навесні може бути дуже низьким. Середня кількість азоту в дуже легких ґрунтах становить 49 кг/га, а на легких — трохи менше 60 кг/га. Але багато що залежить від стану ґрунту, попереднього внесення добрив (у тому числі органічних) та перебігу осінньої вегетації.

За дуже інтенсивної осінньої вегетації азоту може бути менше, навіть в межах 20 кг/га. Високе поглинання азоту в осінній період особливо характерне для ріпаку, особливо якщо він був посіяний рано і встиг наростити високу біомасу (йому знадобилося багато азоту, доступного в ґрунті, щоб його підживити). Однак легкі ґрунти з високою часткою зернових, водночас без внесення органічних добрив, де солома додатково «забирається» з поля, можуть мати дуже мало азоту.

У місцях із високою мінливістю ґрунтів урожайність пшениці 7 т/га є «солідним», щоб не сказати дуже хорошим результатом. Припускаючи, що ґрунт має близько 50 кг азоту, ми повинні забезпечити 160 кг азоту в мінеральних добривах. У свою чергу, при врожайності 6 т/га це приблизно 130 кг N/га/.

Припускаючи високі врожаї, ми даємо більше азоту, але також потрібно враховувати, що такі врожаї можливі лише на дуже хорошому і хорошому ґрунті (і при цьому, якщо немає нестачі води).

«Важкі ґрунти мають кращу водоємність і краще захищаються від посухи, але якщо в ключові моменти (або протягом тривалого часу) не вистачає води, чудес не буває — і тут іноді зменшення буде значним. Проте ми припускаємо повне використання азоту та оптимальні умови. На середніх ґрунтах вміст N становить приблизно 65 к/га, а на важких трохи нижче 70 кг. Для врожайності 8 т пшениці/га рослина повинна мати в наявності 240 кг N, а при 9 т/га аж 270 кг. Якби такі рекомендації були прийняті, потрібно було б внести 170-200 кг азоту в мінеральних добривах, але, як показує практика, за умови, що навесні є хороші умови і при цьому ґрунт утримується умови, високі врожаї можна також отримати при значно меншому внесенні азоту», — йдеться у повідомленні.

Зауважується, що важкі ґрунти, удобрені гноєм і пожнивними рештками (і належним чином оброблені після скошування вапном, азотом або мікробіологічними препаратами), мають більшу кількість азоту. За найоптимістичнішим сценарієм такі ґрунти можуть містити приблизно до 100 кг азоту на гектар. За відносно низького внесення азотних добрив можна отримати високий урожай зерна. Все ще залишається проблема доступності азоту в кореневій зоні, тому, незважаючи на високий вміст азоту в ґрунті, слід бути обережним при зниженні дози. 

Читати також: Де зробити аналіз ґрунту: список агролабораторій

У цьому контексті варто ретельно проаналізувати ваші ґрунти, перш ніж замовляти азот і вносити його, радять фахівці. Ми знаємо пропорції цін, вони не вигідні фермеру. За нинішніх високих цін на добриво варто спробувати оптимізувати витрати на внесення добрив.

«Однак просте зменшення внесення азотних добрив «наосліп» не є ідеальним рішенням. Звичайно, таким чином ми зменшуємо витрати і така поведінка цілком зрозуміла з економічної точки зору. Однак, знаючи фактичний вміст ґрунту, ми можемо скорегувати дозу азоту відповідно до фактичних потреб рослини та очікуваного врожаю», — кажуть польські експерти. 

Зменшення норм азоту слід проводити обережно, базуючись на знаннях ґрунту та історії поля. При цьому необхідно пам’ятати також про оптимальне надходження інших макро- та мікроелементів, щоб азот використовувався максимально. 

З іншого боку, обов’язково будуть ситуації, коли азотне добриво не відповідає потребам даної рослини в поживних речовинах. Тому внесення азоту під пшеницю на кожній ділянці в однаковій дозі — не найкращий вихід, підсумовують польські фахівці. 

Алла Гусарова, SuperAgronom.com