Оприлюднено проміжні результати дослідження із застосуванням сорбенту

Про це повідомила пресслужба Всеукраїнської асоціації громад.

Зазначається, що дослідження ефективності цієї інновації на полях України доручили Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, який заклав демо-поля у Херсонській, Миколаївській та Одеській областях. Сорбент використовували для вирощування пшениці ярої, ячменю та картоплі.

На полях с. Хлібодарське Одеської області проведено дослід із вирощування ярого ячменю на богарі. Результати показали значне покращення показників структури врожаю: кількість колосків збільшилась на 24 шт./м², вага надземної маси — 27 г/м², висота рослин — на 1,2 см. Фактична врожайність ячменю ярого після збирання комбайном Sampo-130 у варіанті з використанням сорбенту становила 3,00 т/га, тоді як в контрольному (без сорбенту) — 2,85 т/га. Завдяки безкоштовному наданню сорбенту додатковий дохід на 1 га становив 883,5 грн або майже $21,5.

У цій же місцевості досліджували і вплив сорбенту на яру пшеницю. Дослід проводили на площі 0,5 га на неполивних землях. Тут використання сорбенту дозволило збільшити кількість колосків на 8 шт./м², вагу надземної маси — 7 г/м², висоту рослин — на 0,5 см. Фактична врожайність зерна пшениці ярої у варіанті з використанням сорбенту становить 1,64 т/га, тоді як в контрольному (без сорбенту) — 1,56 т/га. Завдяки безкоштовному наданню сорбенту додатковий дохід на 1 га становить 531 грн або $13.

Найбільша спільнота СуперАгрономів у Facebook

У Херсонській області сорбент EF Polymer застосували для вирощування картоплі під зрошенням на площі 0,18 га у селі Наддніпрянське. Результати показали, що врожайність картоплі у варіантах з сорбентом склала в середньому 18,34 т/га, тоді як у контрольному варіанті (без сорбенту) — 15,47 т/га. Приріст врожайності від застосування сорбенту становив 2,87 т/га або 18,6%. Крім того, кількість бульб під кожним кущем збільшувалася на 20%. Це принесло 28 700 грн ($700) додаткового доходу з 1 га. Проте дослідження проводились без урахування вартості сорбенту, адже завдяки донорам сорбент надавався безкоштовно.

Наразі ще тривають дослідження у різних селах південних областей, де цього року температурні режими досягали рекордів, наприклад, у Миколаєві та Херсоні — це 40,5 °С. Зокрема, на полях під соняшником в Одесі; під соєю і бавовником у Херсоні; під льоном олійним і соняшником у Миколаєві. Результати за цими культурами будуть підраховані пізніше.

«Дослідження ще продовжуються, але наразі вже можна казати, що використання сорбенту сприяє покращенню показників структури врожаю зернових колосових культур, картоплі та підвищує їх продуктивність. Це особливо важливо в умовах аномальної спеки, яка достатньо довгий період трималась у південних регіонах. Але про ефективність сорбенту можна говорити лише після економічних розрахунків», — каже завідувач відділу кліматично орієнтованих агротехнологій Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, д-р с.-г. наук Сергій Заєць.

Довідково: Cорбент EF Polymer, — це продукт, виготовлений з органічних відходів, таких як шкірки фруктів. Завдяки гідрогелевій консистенції, він зберігає у ґрунті вологу, поступово вивільняючи її рослині. Таким чином сорбент дозволяє скоротити використання води на 40%. Окрім того, продукт 100% біологічно розкладається та перетворюється на добрива, допомагаючи заощадити ще й на удобренні. Сорбент був безкоштовно наданий японськими донорами у рамках проекту «Згуртовані громади», який за підтримки Програми USAID АГРО реалізує Всеукраїнська асоціація громад. Його передали 125 аграріям Херсонщини та Миколаївщини, які постраждали від руйнування Каховського водосховища та залишились без доступу до поливу.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Внесення сорбенту, наданого міжнародними донорами, допоможе аграріям півдня боротися з посухою