Ціни на збіжжя змушують аграріїв Черкащини експериментувати з нетрадиційними для регіону культурами

Про це повідомляє Суспільне.

За словами Валерія Перепелиці, який також є головою Асоціації фермерів Драбівщини, по пшениці площі скорочуються — через те, що ціни на неї були неадекватні.

«Для того, щоб пшениця була більш-менш рентабельною, треба, щоб вона коштувала хоча б 8 тис. грн/т. Торік пшениця коштувала 4-7 тис. грн/т, в середньому 5-5,5 тис. грн/т. За такої арифметии фермер був у нулях, а більшість взагалі у мінуси потрапила з такими цінами на зерно», — каже аграрій.

Він додав, що вирощував пшеницю за ресурсоощадною технологією, це пов'язано з дефіцитом обігових коштів. Тобто я не багато вносив добрив, але проводив захист та інше.

«Я думаю, що на моєму полі, за сприятливих погодних умов, 50-60 центрів має бути. У центральному регіоні, таких областях, як Кіровоградська, Черкаська, частина Полтавської, Київська — будуть досить потужні врожаї. Пшениця в цьому році обіцяє дати по грошах трохи більше. Вона добра тим культура, хоч і була торік збитковою, що для сівозміни підходить. По-друге, я люблю пшеницю вирощувати. Люблю, коли дивишся на пшеничне поле, воно якісь струнки зачіпає. І по-третє, що це таки перші гроші. Фактично, коли ти вже з продукцією, тобі легше далі про щось говорити», — зауважив Валерій Перепелиця.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

При цьому він наголошує, що ціну на пшеницю зараз активно «збивають». І це типове явище.

«Розказують, що у нас переврожай у період збирання, щоб подешевше її закупити. Ціна справді впала. З 8 тис. грн/т за ІІІ клас у нашому регіоні знизилась до 7,4 тис. грн/т, можливо ще впаде, і через те, що Туреччина заборонила імпорт пшениці», — прогнозує аграрій.

За його словами, господарство вирощує також і соняшник. І хоча це одна з найприбутковіших культур, та проблеми з його реалізацією також є.

«Мусив сіяти соняшник, і мушу тепер шукати з ким домовлятись, триматись зубами за нього, щоб продати по якомога вигіднішій ціні. Бо минулий рік мене знову навчив, я продавав майже з поля, не було де зберігати, то в мене за рік — мінус 500 тисяч по балансу збитків», — каже він.

Хоча прогнозів на нинішній сезон поки не робить, бо про якісь цифри врожайності ще говорити рано. За затратами на вирощування господарству цілком достатньо буде отримати 3 т/га олійної.

Читати також: Технологія вирощування квасолі білої від Юрія Дробязко

Також у сівозміні — кукурудза, соя (яку сіють другий рік) та квасоля.

«Квасоля потребує більш кропіткої праці та догляду. Її треба обробляти принаймні 5-6 разів, слідкувати за різними фазами, чого вона потребує. Квасоля вибагливіша до погоди: любить вологу і тепло. Але коли занадто спекотно, це для неї погано. Вона не так закриває площу, як соя. Квасоля насіяна рідше, ніжніша, потребує більшого захисту. Чим квасоля цікава? Її ціна може бути 30-35 тис. грн/т. А сої — 16-17 тис. грн/т. Різниця удвічі. Крім того, якщо соя — це джерело білка для тварин, квасоля — це джерело білка для людей. Квасоля має великий потенціал. Дехто навіть вже почав робити фітнес-продукти, такі як квасоляне борошно та макарони», — пояснив Валерій Перепелиця.

Також від розповів про негативний досвід вирощування гірчиці, яка минулого року не виправдала сподівання щодо можливості заробітку. Й хоч місцеві фермери у технології нової культури розібрались, але вигідною вона стане, якщо реалізувати по 40 тис. грн/т. Але поки що такої ціни на гірчицю ринку не пропонують.

«У нас традиційно ще вирощують гарбуз на насіння. Цікава культура, але знову ж таки, через неналагодженість ринку дуже великі перепади в ціні. Минулого року це коштувало 100 гривень за кілограм насіння сухого. А перед цим — 55. В таких ситуаціях працювати дуже важко», — додає голова асоціації фермерів Драбівщини.

За його словами, місцеві фермери намагаються експериментувати і з іншими культурами, навіть кавунами, адже в нинішніх умовах та на цін на збіжжя, особливо малим підприємствам, виживати дуже важко. Тож залишається йти на ризики й експерименти.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Жнива 2025: останні дані в Україні

Скільки, чого та де зібрано