Принципи дії різних боістимуляторів пояснив експерт

За словами експерта, до таких біостимуляторів належать:

• амінокислотні препарати різноманітного походження (а також рослинні білкові гідролізати),
• екстракти морських водоростей (Ascophyllum nodosum, Ecklonia maxima тощо), що містять різного роду біоактивні сполуки (фукоїдан, флоратанін, ламінарин, бетаїн тощо),
• природні фітогормони, гумінові сполуки (гумінові та фульвокислоти),
• мікробні продукти (калій-, фосформобілізуючі бактерії, азотфіксатори, гриби тощо).

«Перші дві групи продуктів займають 3/4+ ринку біостимуляторів для сільського господарства. «Функціональність» даних продуктів означає те, що діючі речовини в їх складі впливають на специфічні механізми життєдіяльності рослин. Так, біоактивні сполуки витяжок водоростей проявляють антистрес-дію, деактивуючи вільні радикали О^- в тканинах рослин, що накопичуються внаслідок дії абіотичних (посуха, підтоплення, град) та біотичних (ураження шкідниками, хворобами, фітотокс від внесення гербіцидів тощо) стрес-чинників, природні фітогормони в їх стимулюють розвиток КС та надземної вегетативної маси рослин тощо», —  зазначає Alex Feldman.

І додає, що гумінові сполуки здатні, до прикладу, зв’язувати важкі метали та інші забруднюючі речовини в ґрунті, фосформобілізуюча мікробіота заселяє ризосферу КС культур та солюбілізує важкорозчинні сполуки фосфатів та підвищує загальну доступність фосфору рослинам. Гриби Bacillus, Lactobacillus, Trichoderma тощо, що мають біофунгіцидні властивості.

Читати також: Біологізація рослинництва: наскільки вона реальна в умовах України. Чи можна протиставити біопрепарати та хімічні ЗЗР?

Водночас він наголошує, що український ринок занадто ліберальний і відкритий, в тому числі і для недобросовісних виробників/продавців сумнівного товару. І нерідко буває, що фермер купує якийсь продукт, вносить його, не отримує жодного ефекту на врожайність/якість і робить для себе висновок, що не працюють й інші схожого виду продукти на ринку. Свій скептицизм передає і на колег по цеху в регіоні.

«При цьому, «0» результат не завжди означає, що продукт поганий. Біостимулятори — функціональні продукти специфічної дії. Тобто, якщо посіви побиті градом чи «підпалені» неякісним гербіцидом, обробка амінокислотами дозволить не втратити потенціал врожайності культури та пришвидшить наростання нової вегетативної маси. Якщо ж, наприклад, кукурудза добре розвивається, без ознак будь-яких дефіцитів чи стресів, то 1 га у фазу 9-10 листків може синтезувати 50+ кг/га амінокислот самостійно. Чи вплине в таких умовах додаткове внесення 500-800 г/га амінокислот на стан та розвиток рослин — питання спірне. Собівартість вирощування кукурудзи точно зросте», — підкреслює фахівець.

І наголошує, що кожен фермер, господарство з банком землі 1,5-2 тис. га і більше повинно мати власний дослідний полігон, де тестуватимуться всі нові продукти, що є потенційно перспективними для впровадження в базову технологію вирощування в господарстві. Решта ж господарств може користатися інформацією та досвідом проєктів на кшталт Аграрного Полігону  ТОВ «Захід Агропром», де в польових умовах тестуються різноманітні схеми захисту, живлення, посіву, різні сорти та гібриди с/г культур, що є на ринку.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Cистема захисту рослин по фен-шую