Біологізація рослинництва: наскільки вона реальна в умовах України. Чи можна протиставити біопрепарати та хімічні ЗЗР?

Зокрема, в США та Європі значно обмежують використання інсектицидів класу неонікотиноїдів, забороняють застосування фосфорорганічних препаратів (так, нещодавно у ЄС заборонили хлорпірифос та ввезення продукції, що містить його залишкові кількості), а також поступово різні країни забороняють системний гербіцид гліфосат. Є й інші заборони, фактично список їх розширюється щороку.

Альтернативою хімічному захисту називають біологічний, проте наскільки реальна така альтернатива для українських умов?

Аргументи проти швидкої біологізації

Якщо поглянути на досвід європейських країн, у яких сільгоспвиробники поступово скорочують кількість обробок посівів пестицидами в обмін на субсидії від держави та участь у певних державних програмах і при цьому отримують пристойні врожаї, здається, що і в Україні можна поступово впроваджувати подібний підхід. Проте саме тут маємо три суттєві перешкоди:

• Очікувати субсидій та підтримки від держави вітчизняному агровиробнику не доводиться. І навіть якщо в Україні візьмуться забороняти якісь препарати за європейським зразком, заохочення до цих заборон навряд чи будуть додаватись.
• Пестицидний ринок в Україні надзвичайно розвинений та має значні обсяги навіть у світових масштабах. Тож скорочувати його та зменшувати процеси хімізації у сільському господарстві не в інтересах великих гравців цього ринку.
• Біотехнології в рослинництві на даний час знаходяться на етапі зростання, хоча сьогодні обсяг ринку біопрепаратів ще надто малий.
• За собівартістю біотехнології конкурують із хімічними методами, а інколи й випереджають пестициди. При цьому в їхній продуктивності у аграріїв поки що немає твердої впевненості, незважаючи на те, що аграрії європейських країн звітують про високу урожайність в органічному виробництві.

Незважаючи на об’єктивно суттєві перешкоди, багато виробників біопрепаратів говорять про швидке закінчення «епохи пестицидів» та перехід до біологізації. Прогнозують навіть щорічне зростання ринку біопрепаратів на 15% вже до 2035 року. При цьому більшість експертів ринку та представників хімічних компаній сумніваються, що у осяжному майбутньому вдасться спостерігати повне витіснення хімічних засобів захисту з систем виробництва.

Аргументи за біопрепарати

Для підтримки екологічної безпеки та збереження економічної доцільності ведення сільськогосподарського виробництва оптимальним рішенням було б комплексне застосування обох типів продуктів. Поєднання переваг хімічних та біологічних препаратів у інтегрованих системах захисту могло б стати дієвою концепцією екологічної оптимізації рослинництва у найближчому майбутньому.

 За даними FAO, з 4,85 млрд га світових сільгоспземель токсикоз ґрунтів або виснаження ґрунтів (у тому числі й через забруднення залишками стійких гербіцидів) спостерігається на 1,25 млрд га. Фахівці вважають, що саме це є основною причиною втрат близько ¼ світового урожаю агропродукції.

Вчені звертають увагу, що часто зайва хімізація ґрунтів є наслідком маркетингового тиску великих виробників хімікатів. Вони кажуть, що мають приклади застосування препаратів, що наразі не потрібні.  Аналіз пропонованих господарствам схем захисних обробок, на думку деяких науковців, дозволяє видалити з них половину фунгіцидів, які рекомендуються окремими компаніями для обов'язкового використання.

Окрім згаданого маркетингового тиску та заохочення аграріїв купувати, а відповідно й застосовувати, якомога більшу кількість ЗЗР, великі компанії впливають на стан ґрунтів та ґрунтових вод ще й іншим чином: забруднюючи їх і в процесі виробництва. Так, 6 років поспіль список найбільших забруднювачів води, ґрунтів та повітря в США очолює компанія DowDuPont. Для порівняння, компанія Monsanto, яку останнім часом постійно згадують у різних гліфосатних скандалах, посідає у цьому ж рейтингу лише 57 місце.

«За даними рейтингу Toxic 100, який формує Political Economy Research Institute, компанія DowDuPont вже кілька років поспіль (з 2013 по 2018 рік) є лідером серед забруднювачів навколишнього середовища в США. DowDuPont - насправді компанія номер один за індексом забруднення води Toxic 100. Далі у списку йдуть великі виробники електроенергії. Тож, у верхній частині списку забруднювачів води з DowDuPont є американська електроенергетична компанія, компанія Honeywell, корпорація AES. Знову ж таки, це великі або хімічні, або електричні компанії. Кожен, хто відвідує веб-сайт нашого інституту, може побачити список забруднювачів повітря, забруднювачів води або забруднювачів парникових газів, або зараз у нас є новий список, який поєднує всі три рейтинги. Можна відстежити, які компанії фігурують у всіх трьох списках. DowDuPont знаходиться у верхній частині усіх трьох», - каже Майкл Еш, співробітник Political Economy Research Institute.

Він зазначає, що зміна назви компанії після кількох об’єднань та реорганізацій фактично нічого не змінила у реальній ситуації із забрудненнями. У світлі цього офіційна заява компанії Corteva Agriscience про те, що «Corteva Agriscience™ заснована на багатих спадщинах компаній Dow, DuPont і Pioneer» набуває дещо іншого змісту.

Інша проблема, пов’язана з пестицидами, полягає в тому, що в агроценозах полів за роки інтенсивного застосування хімічних ЗЗР накопичений гігантський патогенний потенціал. Однак моментально зменшити його відмовою від застосування хімічних засобів захисту рослин неможливо. Необхідний комплексний підхід з використанням хімічних і біологічних засобів захисту рослин, а також стимуляторів і антистресантів в різні фази розвитку рослин і міжсезоння при постійному моніторингу мікробіологічного стану польових агроценозів протягом багатьох років.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

При цьому знизити пестицидне навантаження в сільгоспвиробництві на 20% без шкоди для врожаю з ефектами, аналогічними дії хімічних пестицидів, можливо в перший же рік. Але для зниження пестицидного навантаження на 50% потрібні 3-5 років і науковий супровід, зазначають науковці.

Діючі речовини та резистентність

За діючими речовинами біологічні засоби захисту рослин поділяються на грибні препарати (Trichoderma spp., авермектини), бактеріальні препарати (Bacillus, Pseudomonas), віруси комах (вірус гранульозу яблуневої плодожерки); нематодні (ентомопатогенні нематоди). Серед біологічних засобів захисту рослин домінують біофунгіциди, їхня частка становить близько 90%.

Засоби біологічного захисту, створені на біоагентах (біоінсектициди, біофунгіциди, біогербіциди, біомолюскоциди і біонематоциди), об'єднує те, що вони не включають штучні хімічні сполуки , але можуть включати сполуки, отримані з екстрактів рослин. При цьому за активністю засоби біологічного захисту не набагато поступаються відповідним хімічним пестицидам, але не залишають токсичних залишків у сільськогосподарській сировині та продуктах, відносно безпечні для людини і сільськогосподарських тварин.

Найголовніше, зазначають прихильники біологічного методу захисту рослин, що біопрепарати не викликають резистентності у шкодочинних організмів, тоді як резистентність до пестицидів зростає з кожним роком.

Так, за даними Всеросійського науково-дослідного інституту захисту рослин, сьогодні в світі зареєстровано понад 500 видів шкідників сільськогосподарських культур, більше 180 видів фітопатогенів і більше 150 видів бур'янів, в популяціях яких розвинулася резистентність хоча б до одного вживаного в виробничій практиці пестициду. Тобто боротися з ними стає все складніше і складніше.

«Якщо взяти діючі речовини хімічних пестицидів, то їх молекули мають низьку молекулярну масу з декількома активними центрами. Живі ж клітини біопестицидів впливають на шкідливий об'єкт широким набором високомолекулярних ферментів, антибіотиків, токсинів та інших біологічно активних речовин. Для прикладу: молекулярна вага імідаклоприду становить 190 дальтон, а солі дитіокарбамінової кислоти - 212 дальтон, в той час як молекулярна маса мікробної протеази (продукується бактерією Bacillus subtilis) в сотні і тисячі разів більше, вона становить 27 277 дальтон. Широкий спектр різноманітних високомолекулярних метаболітів клітин з великою кількістю активних центрів ускладнює вироблення резистентності до біологічних засобів захисту рослин», - розповідають експерти з біозахисту.

Проте не все так райдужно та чудово, як може здатися. І не завжди біопрепарати можуть бути ідеальним виходом. Як і будь-які інші засоби, вони мають свій набір плюсів та мінусів.

Позитив і негатив біопрепаратів

Плюсами біологічних засобів захисту можна вважати:

• Сумісність з більшістю хімічних ЗЗР та добрив у бакових сумішах.
• Можливість застосовувати на усіх культурах.
• Екологічність, безпечність для людини і тварин.
• Низькі норми витрат препаратів.
• Можливість застосовувати там, де хімізація заборонена.
• Пролонгований ефект.
• Покращення здоров’я ґрунтів.
• Не потребують кардинальної зміни звичних для господарства технологій та агроприйомів.

Проте мінуси наразі виглядають переконливіше:

• Досить висока вартість, яка дорівнює, а інколи й перевищує, вартості пестицидів. Економіка застосування біопрепаратів наразі приблизно така ж, як і при застосуванні хімічних препаратів.
• Ефект проявляється пізніше, ніж при застосуванні хімічних ЗЗР.
• Ефективно працюють здебільшого як профілактичний засіб, якщо шкідник або хвороба вже проявились у посівах, все одно знадобиться внесення пестициду.
• Потребують дотримання температурного режиму для внесення. Більшість біопрепаратів не можна вносити вдень, а також за вітряної погоди.
• Дефіцит фахівців, що вміють працювати саме з біопрепаратами, на даний час можна назвати катастрофічним.
• Спектр біологічних засобів захисту поки що досить малий, до того ж обсяги виробництва невисокі: буде вважатися великим успіхом, якщо компанії, що виробляють біологічні препарати, зможуть завоювати хоча б 2% світового ринку пестицидів.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Тобто сьогодні мова про масову біологізацію ще не йдеться через об’єктивні причини, економічні та виробничі. Проте поступово інтегрувати біологічні препарати у технології вирощування сільгоспкультур вже можна і навіть потрібно. Адже, як казав незабутній Білл Клінтон, «усі голи не заб’єш, всі гроші не заробиш, усіх жінок не покохаєш, та прагнути до цього треба».

Олена Мартиненко, SuperAgronom.com