Міни на полях виявляє фермер з Харківщини за допомогою дрона
Про це повідомляє Суспільне|Харків.
«Дрон я купив для того, щоб робити розвідувальні польоти полями, шукати боєприпаси, розірвані чи нерозірвані, місця прильотів, щоб хоч бачити, яка ситуація на полі. Дрон простий у використанні, тож кожен може розібратися у ньому», — переконаний аграрій.
Попередній дрон, який подарувала дружина для фільмування дітей та родини, фермер віддав на потреби ЗСУ.
«Коли прийшов час і нас звільнили, просто так в полі нічого не видно — довелося купити новий. Багато я читав літератури, огляди дивився на YouTube, обрав машину з тепловізором. Робимо для того, щоб скоріше розчистити землю, зайти й далі почати свою діяльність», — каже Геннадій Гончаров.
Він господарює разом з батьком та братом, їхнє село пів року перебувало на лінії фронту.
«Я оглядаю поки лише наші поля і більше ніде не літаю, щоб шкоди не наробити. Загалом у нас 500 гектарів, була і пшениця… Ми не зібрали нічого, коли бомбили — все згоріло. Поля нам залишили із бур’янами, прильотами й мінами. Вся смуга до Куп’янської траси від касетних боєприпасів, немов поверхня Місяця», — каже він.
Михайло Якимчук: Я б хотів працювати агрономом на Сході в мирний час. Але зараз довелося воювати
За словами аграрія, в тепловізор видно усі неприродні елементи. Коли дивишся крізь нього, то земля однієї температури світиться, рослини — іншою температурою. А те, що неживе — уламки ракет, снаряд або міна — світиться зовсім інакше.
Частину мін Геннадій виявив ще восени, останні — цією весною, до частих дощів. Вважає, що дрон має бути у кожному господарстві, щоб не наражати фермерів на небезпеку.
«Завдяки цьому дрону, якщо знайдеш хоча б одну міну в полі, вже знатимеш, що врятував чиєсь життя. Мій дрон виявив дві міни точно, і після цього я ще одну міну знайшов, а поряд з нею сапери виявили ще чотири штуки», — каже фермер.
За словами Геннадія, з десяти своїх полів поки зміг засіяти одне.
Останні міни, які виявив фермер, сапери знешкодили навесні під час розмінування ліній електропередач, зазначає начальник частини Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування Ігор Овчарук.
«Допомога від дронів є, дрон безпечніший, бо він летить на висоті. Був випадок, коли фермери ходили, намагалися самі розмінувати й, на жаль, двоє загинули. Тому великий ризик залишається. Небажано, щоб люди самостійно проводили ці роботи», — наполягає Овчарук.
Ситуацію з мінуванням у Леб'яжому фахівець називає складною.
«Лінія дуже забруднена, щільно замінована. На даний час сапери, які там працювали, обстежували лінії електропередач, які залишилися, для підключення та подачі електроенергії на насосні станції, станції водопостачання і для життя населення», — каже він.
Сапери щодня отримують від місцевих жителів від 20 до 50 заявок, зауважує начальник частини Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування.
«Якщо за ідеальних умов, то у нас виходить, що сапери можуть пройти можуть пройти близько 150 метрів за день, можливо й до 200, але коли територія не дозволяє, то сапери зупиняються і на одному місці можуть перебувати цілий день. Поля, лісосмуги — це все ще забруднене, заміноване», — каже Овчарук.
За його словами, нині сапери просунулися від Леб’яжого у напрямку Печеніг та Великого Бурлука і поки не виїжджатимуть в поля — першочергово розміновують критичну інфраструктуру, в роботі залишаються майже півтори тисячі заявок на гуманітарне розмінування.