На Харківщині фермери платять за зберігання пшениці, яку не хочуть купувати навіть по 3200 грн/т

Підприємство обробляє землі поблизу Вербівки та Пришиба. Цього року в обробітку було близько 200 гектарів, а на наступний сезон площу планують збільшити до 300 гектарів завдяки розмінуванню земель.

У господарстві дотримуються сівозміни: приблизно половину площ відводять під соняшник, решту — під пшеницю та інші зернові культури, зокрема ячмінь. Співвідношення посівів коригують щороку.

Цьогоріч увесь соняшник зібрали до дощів. Однак продати вдалося лише половину врожаю, іншу частину відправили на платне зберігання на елеватор. Там чекають на можливу зміну ситуації з експортом та закупівельними цінами.

Складна ситуація і з пшеницею, яку зібрали ще влітку. Її також практично неможливо реалізувати. На ринку утворився надлишок зерна, а покупців недостатньо.

«Пшениця лежить на елеваторі, і ми щомісяця платимо за її зберігання. Ніхто її не бере. Навіть якби ми сьогодні захотіли продати весь обсяг, то не змогли б цього зробити. Для того, щоб підприємство вийшло хоча б на нуль за собівартістю вирощування пшениці, тонна мала б коштувати щонайменше 6700 гривень. Однак частину зерна довелося продати по 4000 гривень за тонну. Йдеться про партію обсягом близько 100 т», — говорить директорка господарства.

Нині пропозиції покупців ще нижчі — приблизно 3000–3200 гривень за тонну з ПДВ. І навіть за такої ціни знайти того, хто погодиться придбати зерно, непросто. Якщо покупець пропонує 3200 гривень за тонну з ПДВ, господарство має заплатити 250 гривень за відвантаження тонни та щонайменше 800–1000 гривень за транспортування. Окремі перевізники просять і 1200 гривень, наприклад, за доставку до Змієва або Харкова.

За словами Анни Страхової, тонна пшениці на зберіганні обходиться господарству у 148 гривень на місяць, соняшнику — приблизно у 200 гривень. Тож за великих обсягів навіть кілька місяців очікування означають десятки тисяч гривень додаткових витрат.

Окрім підготовки до нового сезону, господарство має виконати зобов’язання перед власниками земельних паїв. Анна Страхова наголошує: попри складнощі з реалізацією зерна, орендна плата залишається одним із першочергових напрямів витрат. Загальна сума виплат для підприємства становить майже мільйон гривень з урахуванням податків. Для невеликого господарства це суттєве фінансове навантаження.

У ФГ «Агромама» вирішили заощаджувати на добривах, які взагалі наразі не закуповують, мінімізації обробітку ґрунту та відмові від кукурудзи, оскільки за нинішніх цін культура не покриє вкладень.