Пожовклі листки сходів злакових можуть бути наслідком завеликої глибини висіву

Як зазначає Farmer.pl, оптимальна глибина посіву зернових — це компроміс між глибиною, достатньою для уникнення висихання насіння, та глибиною, яка не перешкоджає правильному розвитку сходів.

Занадто глибокий висів затримує появу сходів, спричиняє гірший розвиток рослин і перешкоджає правильному кущенню. На жаль, зауважує видання, польські фермери все ще занадто часто сіють занадто глибоко. Наслідки цього можуть бути важкими.

Жовте листя часто є фізіологічним симптомом, який є наслідком багатьох причин, наприклад, через низький рН, порушення співвідношення повітря і води (нестача кисню), зараження насіння шкідниками або хворобами тощо.

Багато аграріїв ще не усвідомлюють, що причина може критися також і в глибині висіву, а власне через занадто глибокий посів або сівбу в не вирівнений після оранки та обробки ґрунт.

«Правило каже, що зернові культури потрібно сіяти на 2-4 см (макс. 5 см). І чим він світліший, тим глибше (забезпечення вологи після посіву). Візуальні проблеми зазвичай виникають, коли ми поміщаємо насіння у ґрунт глибше 6-7 см. Першою ознакою буде невелика затримка сходів, і рослини будуть характеризуватися слабкою силою росту. Це пояснюється тим, що колеоптилю доводиться долати більшу відстань. Листя у таких сходів подовжене, тонке, стебла тонкі та ніжні. Коренева система не буде розвинена. Більшу частину енергії рослина мала зосередити на пробиванні ґрунтового шару. Такі слабкі проростки піддаються ґрунтовим хворобам», — зазначають фахівці.

Наприкінці осінньої вегетації на сходах з’являються жовті плями або вибілені плями, які свідчать про фізіологічні проблеми рослини. Найчастіше це хлорози, що покривають всю листкову пластину або тільки її фрагмент. І такі симптоми видно на полях. Крім того, якщо умови ґрунту не ідеальні, ця проблема буде більш помітною, а зміна кольору буде дуже великою.

Важливо, що такі рослини розкущуються значно пізніше, а сходи утворюють кореневі міжвузля і зав’язують вторинний вузол кущення. Зрештою, такі посіви мають нижчий потенціал урожайності.

«Дотримання правильної глибини висіву — завдання не з легких. Принцип оптимальної глибини, на жаль, не враховує того факту, що ґрунти можуть бути «мозаїчними» і на одному навіть невеликому полі можуть бути ділянки з різними ґрунтами. При цьому, виставивши на сівалці певну глибину, рівномірної глибини посіву на такому полі не досягнеш», — наголошують польські експерти.

Багато ще залежить від структури ґрунту. Колеоптиль буде рости так довго, як зможе. Іноді, при дуже глибокому посіві, колеоптиль не досягає поверхні ґрунту і перший листок, етіольований, з'являється нижче поверхні ґрунту. Тоді у рослини практично не залишається шансів вибратися на поверхню. Рослина гине. Такі наслідки можна відмітити, якщо зернові посіяні на глибину більше 10 см.

За глибокого посіву проростку доводиться боротись, аби зійти. І якщо йому таки вдається пробитися крізь ґрунт, то він слабкий, а листя ніби "втягнуте" в ґрунт. 

Хорошим емпіричним правилом є те, що глибина висіву повинна в 10 разів перевищувати діаметр насіння. За таким принципом горох і квасолю потрібно закладати глибше, а ріпак — неглибоко. Як було сказано раніше, глибина посіву може коливатись в досить широких межах. Оптимальна глибина висіву змінюється залежно від типу ґрунту, кількості опадів і ґрунтових умов на момент сівби, а іноді й від технології вирощування.

Слід також зазначити, що окремі сорти мають різну толерантність до глибокого посіву (йдеться про можливість колеоптилю), завдяки чому деякі сорти можуть краще сходити з трохи більшої глибини. Глибину посіву слід підбирати так, щоб сходи могли правильно вегетувати і утворити один густий вузол кущення. Тоді на полі формується рослина з максимально можливою врожайністю.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас