4 грудня 2022, 15:32, Посівна

Воєнний сезон-2022 на Харківщині: удвічі менші посівні площі, на чверть нижча врожайність пшениці

Про це повідомляє Укрінформ.

Зазначається, що область завжди входила в трійку-п’ятірку за показниками рослинництва, цього року місцеві аграрії намолотили лише 1,5 млн тонн врожаю. Працювали на половині наявних площ — там, де дозволяла воєнна обстановка. Завдяки мужнім сільгоспвиробникам регіон забезпечений хлібом і має продукцію на експорт.

Незважаючи шалені збитки, більшість підприємств продовжуватимуть роботу, кажуть у військовій адміністрації області. Хоча є й такі, що ухвалили складне рішення — припинити діяльність.

«Фермери працювали настільки, наскільки їм дозволяли бойові дії. На жаль, цього року вони не змогли зібрати весь урожай, вчасно провести посівну кампанію, частина — взагалі не проводили посівну. Маємо загибель частини рогатої худоби, руйнування споруд і техніки. У цих складних умовах фермери все одно змушені готуватися до наступного сезону. Чи не найголовніша проблема — розмінування. Є поля, які зараз знаходяться в занепаді, і їх багато», — розповідає голова Печенізької селищної військової адміністрації Олександр Гусаров.

Окрім полів, постраждали й садові господарства. Наприклад, у Дергачівській громаді Харківського району пропадає врожай яблук на 70 гектарах.

Ціни на соняшник залежатимуть від ракетних обстрілів з боку рф — думка

Читати

Через підступні дії російських загарбників зі знищення сільськогосподарської інфраструктури аграрії Харківщини зазнали збитків на мільярди гривень. Обстрілами зруйновані 68 підприємств (із більш як тисячі) — і це дуже вагома цифра, зазначає заступник голови Харківської ОВА Євген Іванов. Зокрема, знищено 340 одиниць різної техніки.

За словами Іванова, зафіксовані масові факти цілеспрямованих атак російських військ, у тому числі авіації, на об'єкти АПК та сільськогосподарську техніку, яка працювала в полях.

«Ворог свідомо робив усе, аби завдати агровиробництву Харківщини якнайбільшої шкоди. Крім того, росіяни дуже часто дистанційно мінували посівні площі, що робило їх непридатними для обробки», — зазначив Євген Іванов.

Через це сільськогосподарські роботи взагалі не проходили в Ізюмському та Куп’янському районах, у Богодухівському, Чугуївському та Харківському — велися частково. Загалом посівна та збирання врожаю проходили на 40-50% від довоєнної площі.

Заступник голови Харківської ОВА зазначає: у такій ситуації в регіоні неможливо було уникнути помітного зниження врожайності. Через бойові дії та тимчасову окупацію частини області аграрії навесні не змогли забезпечити належний догляд за озимими. Крім того, на обсяги зібраного вплинули підвищення курсу долара та відсутність палива.

«По пшениці маємо врожайність 3,7 т/га, що на 0,1 т/га менше, ніж минулого року, тобто падіння врожайності близько 25%», — наводить цифри Євген Іванов.

Як у намаганні зекономити на добривах не потрапити на вудочку «диво-засобів»

Читати

Він зауважує, що через війну постраждали навіть ті підприємства, які не перебували в зоні бойових дій чи окупації.

Через обставини, спричинені війною, збитки аграріїв на вирощуванні різних культур становлять $200-250/га. Навесні та влітку для сотень фермерів гостро стояло питання, чи взагалі вести далі свою діяльність.

«Мало того, що ворог цілеспрямовано бив по аграріях, що робило роботи в полях небезпечними для життя, через блокування окупантами експорту невигідно було навіть збирати уже вирощений врожай. Втім, більшість усе ж таки, хоч і в мінус, але змогли вийти в поля. Припинили діяльність менше десятка доволі великих підприємств, решта продовжують триматися на плаву», — зазначає Іванов.

Загалом в області зібрали 1,5 млн тонн зернових, із них 1,1 млн тонн — пшениці, що на 60% менше, ніж минулого року. Враховуючи вкрай несприятливі обставини, в яких опинилися аграрії цього сезону, цей результат можна вважати дуже непоганим.

«Навесні 2023 року ми очікуємо значного збільшення земельного банку для посіву. Це не будуть 100% від довоєнного показника, але 70-75%. Тобто матимемо «стрибок», а наступними роками — кропітку роботу, більш уповільнену, по окремих прикордонних громадах», — пояснює заступник голови адміністрації.

Трійка культур-лідерів буде незмінною — пшениця, кукурудза, соняшник. Останнього, ймовірно, фермери захочуть сіяти дещо більше, бо хоч соняшник і більш витратний, але ціна на нього найвища. Однак і ціни на зерно вже стабілізувалися і будуть надалі зростати, впевнений заступник голови ОДА.