Підвищення родючості ґрунту в технології no-till обговорили у ході нового проєкту БТУ-ЦЕНТР

Про це повідомляє пресслужба БТУ-ЦЕНТР.

Експерти та практики детально розглядатимуть різні підходи та їх комплексний вплив на здоров’я і родючість ґрунту. Перша сесія була присвячена мікробіології ґрунту та покривним культурам. У ній взяли участь Тетяна Хоменко, комерційний директор БТУ-ЦЕНТР, Михайло Драганчук, фермер і популяризатор технології no-till, Едуард Романьков, директор холдингу «Агро-Союз», Юлія Миронова, фітопатолог Інституту прикладної біотехнології БТУ-ЦЕНТР, Євген Канарейкін, власник СФГ «Істок», Михайло Войтовик, голова ТОВ «Мрія».

Михайло Драганчук, як один із організаторів заходу, зазначив, що наразі «нульова» технологія актуальна як ніколи, особливо через виклики сьогодення.

«Цього року на тлі агресії Росії проти України ціни на ресурси виросли, а на сільськогосподарську продукцію знизились. Технологія no-till, завдяки відмові від механічного обробітку та збереженню пожнивних решток, не тільки дозволяє значно заощадити ресурси, але й зберегти ґрунт від деградації та зберегти його родючість. Окрім цього, вирощування покривних культур, застосування мікробних препаратів та органічних добрив, допоможе не тільки зберегти, але й підвищити родючість ґрунту», — наголосив експерт.  

Зазначається, що одним із важливих елементів землеробства є впровадження мікробіологічного інструментарію, а здоров’я ґрунту залишається фундаментом ефективного ведення бізнесу.  

«Сучасні біологічні препарати здатні вирішити безліч проблем, з якими може зіткнутися ноутілер. Наприклад, доволі поширеною проблемою в No-till є накопичення на рослинних рештках фітопатогенів – вони створюють загрозу масового розвитку хвороб в наступному році. За допомогою мікробіологічних препаратів можна зменшити кількість збудників хвороб на рослинних рештках, не нашкодивши екосистемі, зменшити кількість застосування хімічних фунгіцидів в наступному році. Існує думка, що у no-till використовується занадто велика кількість хімічних засобів захисту рослин. Знизити їх кількість цілком можливо за допомоги біологічних фунгіцидів та інсектицидів. Ще одна проблема - необхідність частіше використовувати гербіциди, які інколи можуть чинити негативний вплив на сільськогосподарські культури. Зменшити наслідки гербіцидного та інших стресів у рослин також допомагають біотехнології», — каже Юлія Миронова, фітопатолог інституту прикладної біотехнології компанії БТУ-ЦЕНТР.

Під час першої сесії вона представила результати досліджень з порівняння впливу no-till та класичної технології на ґрунтову біоту. Дослід, проведений у Полтавській області, показав, що загальна кількість мікроорганізмів у ґрунті, де протягом 10 років застосовували no-till, значно вища, порівняно з оранкою. За мінімального обробітку умови для життєдіяльності мікроорганізмів і загалом до відновлення ценозу — кращі.

Зі свого боку, Михайло Войтовик наголосив, що наразі потрібно не «підняти родючість ґрунту», а «відновити справедливість» і повернути втрачене через те що людина втрутилась плугом і таким чином «наробила шкоди» й тепер шукає вихід.

«А no-till це та технологія, яка дає відповіді на дуже багато питань. Не на всі, але на дуже багато. За різними підрахунками, ми втратили досить вагому частку гумусу (хтось каже було 12%, хтось що 10%, але стало 2-3%). І продовжуємо втрачати. Наше господарство 15 років працює по no-till. У комплексі з іншими технологіями ми за цей час додали 1,2% гумусу на наших землях. Нам треба повернутись до природи. Оцей комплекс родючості ґрунту та біопрепарати — все це поєднується. Плюс відмова від плуга», — зауважив Михайло Войтовик.

За його словами, одна із проблем, через яку так важко українські аграрії переходять на no-till, — це ущільнення ґрунту.

«Наше господарство також відчуло це на собі. Тому цьогоріч переходимо на точне землеробство в технології  no-till, і хоч іще багато буде удосконалень, але я вважаю, що це той шлях, який завдяки якому можна певним чином вирішити проблему з ущільненням», — поділився досвідом експерт.

Читати також: Проблема деградації ґрунтів. Сучасний стан, ризики та способи подолання

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас