160 га соняшнику перебили котками на Миколаївщині, на ділянці, що лишилась урожайність 1,2 т/га — фермерка

За її словами, цьогоріч посуха знищила значну частину посівів у багатьох господарствах регіону. Так, у виробничому кооперативі, який очолює пані Людмила, 160 га соняшнику перебили котками, навіть не збирали. З того що таки зібрали, була лише одна ділянка, де отримали по 120 кг/га. І ще на частині цього поля висівали дослідні ділянки на 28 га з краплинним зрошенням, то тут залежно від гібриду отримали від 980 кг/га до 2 т/га. Але після зрошення, каже фермерка, це також не результат. Ще одне поле з «градацією» — біля лісосмуги, де накописилось трохи вологи, збирали по 2 т/га, а чим далі від насаджень, зрештою показники впали до рівня 1,3 т/га.

Таким чином порахували, що середня врожайність соняшнику в господарстві в сезоні 2025 з загальної площі 340 га вийшов на рівні 0,5 т/га.

«До слова, здали в звіт у статистику про збирання врожаю. А нам відповіли запитом:  Поясніть, чому така мала врожайність? Мусимо доводити і виправдовуватись…», — поскаржилась фермерка.

Додала також, що подали документи на актування втрати посівів знищених посухою, все як потрібно зафіксували, тепер очікують засідання комісії, яка досі не зібралась, а терміни піджимають і можуть бути проблеми з податковою.

Читати також: На Миколаївщині молотять соняшник з нижчою урожайністю на понад 60%, ніж торік

Незважаючи на те, що проблема посухи й зараз не знята, господарство не відмовилось від сівби озимих, навіть в суху землю. А також коригує структуру посівів і технологію на наступний рік.

Зокрема, буде значно скорочувати площі під соняшник (а як не буде навесні вологи, то взагалі відмовляться) і шукати альтернативи. Можливо, навіть сіятимуть нішеві культури, наприклад, коріандр, льон, сафлор.

«Мені один фермер сусідній навіть сказав, що буде сіяти канаркове просо — пробувати. Ми подивимось, що у них вийде і може й собі почнем займатись цією культурою», — ділиться Людмила Голуб.

Але нішевими багато площ не засієш, і сівозміна потрібна, тому господарство планує сіяти більше гороху, зокрема частину з виділених під культуру площ засіють озимим горохом.

Від кукурудзи відмовились зовсім, хоча мають тваринництво і без цієї культури забезпечити кормову базу складно. Тим більше, що за таких умов і про кормові трави мова не йде.

«Ми у вересні посіяли були люцерну на корм. А дощів так і не було, тож зійшло дуже мало на тих ділянках, де в серпні трохи опадами зачепило. Думали, захопимо цю вологу, сіяли прямим посівом без обробітку, але вона ледь зійшла на тих ділянках. До слова, навіть коли нещодавно Одесу заливало і були навіть повені, у нас за три дні лише 5 мм випало. Ґрунт зволожився не більше як на 3-4 см»,  — розповіла пані Людмила.

Щодо вже посіяних озимих, то пшениця під цими 3-4 см вологи почала проростати, трохи вологи захопила, але глибше вже сухо зовсім. І якщо найближчими днями не буде дощів, які начебто обіцяють, то найімовірніше, будуть втрати по сходах.

Осіння посівна в господарстві ще не завершилась, на неї покладають великі надії, бо на прибутки від ярих (пізніх) культур уже не сподіваються. А мусять хоча б із пайовиками розраховуватись, щоб утримувати землю. Бо хочуть працювати й надалі.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Українське землеробство під тиском зміни клімату: чому зміна технологій вирощування — не тренд, а умова виживання?