Витрати на застосування деструкторів стерні компенсуються збільшенням врожайності, — фахівці

Як повідомляє bionorma.ua, спалювання стерні, завдає значної шкоди не тільки навколишньому середовищу, а безпосередньо ґрунту.

«З одного боку, попіл від спалювання рослинних решток є багатим на калій, а з другого — під час згоряння з поля втрачається велика кількість вуглецю, азоту, сірки та інших елементів, які могли б використати наступні культури в сівозміні. Втрата макро- і мікроелементів — це лише частина проблеми, більшої шкоди вогонь завдає безпосередньо ґрунту. Адже під час спалення післяжнивних решток гине значна частина мікробіоти ґрунту, яка безпосередньо відповідає за ґрунтотворні процеси, втримання вологи і саму родючість ґрунту. З кожним роком все більше і більше агрономів починають використовувати деструктори після збирання врожаю, чим не тільки піклуються про навколишнє середовище, а ще й збільшують врожайність, тобто прибутки господарств», — зауважується в повідомленні.

Деструктори — це комплексні препарати живих мікроміцетів (роду Trichoderma) та бактерій (родів Pseudomonas, Paenibacillus), тому в їх застосуванні є свої тонкощі, кажуть фахівці. Найголовніше — це правильно підібрати норму витрати препарату, адже після різних культур на полі залишається різна кількість пожнивних решток.

Так, для бобових трав потрібно 1 л/га, для зернових і зернобобових 2 л/га, для кукурудзи, соняшнику та ріпаку необхідно 3-4 л/га.

Зазначається, що обробка ґрунту та стерні після збирання врожаю здійснюється робочим розчином (з розрахунку на 1 га), для приготування якого потрібно відповідну кількість препарату змішати з 200-300 л води (кількість води залежить від об’єму бака обприскувача). За допомогою обприскувача робочий розчин рівномірно наноситься на ґрунт з пожнивними рештками. Оброблений ґрунт потрібно продискувати або виорати протягом 3 діб.

Разом з препаратом, кажуть фахівці, варто використовувати азотні добрива, адже біоагентам препарату для початку своєї життєдіяльності потрібен азот, з нормою витрати 10-20 кг азоту по д.р. на 1 га залежно від типу та кількості органічного субстрату: для крупностеблових рослинних решток слід брати максимальну кількість азотних добрив.

Діючий чинник препарату надзвичайно стійкий до несприятливих умов навколишнього середовища. Бактерії роду Paenibacillus та мікроскопічні гриби Trichoderma мають особливі пристосування для виживання за низьких або високих температур, нестачі поживних речовин, вологи тощо. За впливу будь-яких негативних факторів ці мікроорганізми утворюють специфічні захисні форми — спори. За настання оптимальних умов спори проростають, тобто відновлюють свою життєдіяльність, перетворюючись на активні бактеріальні чи грибні форми. Тому навесні Деструктор продовжить свою роботу і не чинитиме негативного впливу на схожість насіння, ріст і розвиток послідуючої культури.

«Якщо в когось досі виникає питання доцільності застосування деструкторів, потрібно чітко усвідомити, що витрати часу і коштів на цей прийом повернуться зі збільшенням врожайності, а як наслідок і прибутків господарства», — наголошується в повідомленні.

Читати також: Леонід Ківерський: «В умовах зміни клімату слід переглянути підходи до управління пожнивними рештками»

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас